Про
особливості діяльності мас-медіа в екстремальних обставинах говорили на
семінарі в Києві, який відбувся в стінах Укртелерадіопресінституту під керівництвом
завідувача кафедри преси і видавничої діяльності Віталія Довгича та ректора Сергія Правденка. Учасниками
стали журналісти з Хмельниччини, Волині, Рівненщини, Львівщини, Київщини та
інших регіонів України.
Про
правила ведення війни, особливості поняття збройного конфлікту, окупації та
анексії, проблеми особистої безпеки, взаємодію з підрозділами Збройних сил представникам
ЗМІ розповів полковник у відставці Володимир Остапенко, який закінчив військову
академію НАТО. Що повинен знати і вміти журналіст, який вирушає у зону
підвищеної небезпеки, до чого має бути готовий, повідомив доцент Національного
університету оборони України, член НСЖУ
полковник Олексій Позняков. Серед основних вимог – гарна фізична підготовка,
вміння надати першу медичну допомогу, знання основних видів зброї та військової
техніки тощо.
Директор
фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна наголосила на необхідності
аналізу і об’єктивної інтерпретації соціологічних досліджень у ситуації
інформаційної війни. Завдання соціології – вимірювати громадську думку і казати
правду. Як зазначила Ірина Бекешкіна, згідно з останніми соціологічними
дослідженнями, у суспільстві нині найбільше довіряють таким інституціям, як
церква (60%), засобам масової інформації (50%), громадським організаціям (37%).
Тож за нинішніх умов журналісти
перетворюються на справжніх «бійців світоглядного фронту» і можуть
зробити набагато більше, ніж політики. Тож
кілька слів про інформаційну війну. За словами керівника фонду, соціологічні
дослідження засвідчили, що в Криму російські телеканали як джерело політичної
інформації дивилися близько 28% населення, а до 70% довіряли каналу «Інтер».
Тобто й українські мас-медіа доклали зусиль, щоб на півострові «боялися
бандерівців». Також дослідження, проведені до 18 лютого ц. р., засвідчили, що
об’єднання з Росією в Криму прагнули 41% населення, переважно після 50 років,
на Донеччині – 33%, загалом по Україні – 12%. Тому політикам, вважає пані
Ірина, слід прислухатися до соціологів. Адже саме завдяки їхній роботі можна
побороти брехню, котру розповсюджують російські ЗМІ. Наприклад, і щодо типового
майданівця (як писали російські газети, це «безработный западенец»). Насправді,
соціологічні зрізи показали, що 21% учасників столичного Євромайдану
представляли люди з вищою освітою (переважно гуманітарною), 18% – підприємці, а
загалом рівень освіти – вище середньої.
Офіцери
Майдану – полковник запасу, завідувач кафедри Національної академії СБУ Петро
Клименко та полковник ПВО Олександр Рудик надали журналістам практичні
рекомендації щодо висвітлення надзвичайних подій у мирних і бойових умовах.
Зокрема продемонстрували засоби індивідуального захисту, серед яких – електрошокер,
так званий міні-детектор брехні тощо. Військові вважають, що найголовніше
завдання нині для ЗМІ – не нав’язувати власну думку, а висвітлювати події
об’єктивно, з різних точок зору, а ще – сприяти створенню громадських
інституцій.
Наталія
ГЛАВНІЧЕК.