У музеї історії Луцького братства відбулася презентація
проекту «Музей – громаді».
– Хочемо вивчити науково-пізнавальні запити лучан, їх
потребу у спілкуванні з питань історичного краєзнавства, – зазначила завідувач
музею Олена Бірюліна, відкриваючи цю незвичну і благородну імпрезу. – Проект
передбачає позиціонування музею як місця для дискусій з історичної тематики,
інтерес до якої стрімко зростає. Серед потенційних учасників бачимо як
представників міської громади загалом, так й істориків, колег-музейників,
медівників, працівників сфери туризму.
Прийшло близько двох десятків небайдужих лучан, серед
яких побачив екс-голову Луцька Богдана Шибу, колег-медійників, музейних
працівників, краєзнавців, колекціонерів, художників… Темою першої зустрічі
стала «Волинська еліта в литовську добу: здобутки і втрати». Організатори
присвятили її 585-річчю Луцького з’їзду монархів 1429 р. Завідувач Музею
історії Луцького братства Олена Бірюліна, яка була і ведучою і промоутером
цього дійства, розповіла про Волинь у Литовську добу: суспільний устрій,
правителів, етнічний склад населення. Наголосила на ролі місцевої еліти як регулятора
адаптаційних суспільних процесів. Заввідділом давньої історії Волинського
краєзнавчого музею Михайло Вашета зробив цікаву і змістовну мандрівку до
середньовіччя, коли на Волині з’явилася грошова система. Історик і краєзнавець
Володимир Чопюк навіть приніс динарії Любарта і Вітовта, які з’явилися у
монетарнях цих правителів. А ще всі дізналися про празькі гроші, скарби монет,
знайдені на території старого міста та в поблизьких околицях Луцька. Кожен зміг
потримати у долоньці срібні монетки. Коли копійчина-динарій втрапила до моїх
рук, був подивований її мініатюрним розміром.
– А що ж можна було купити за таку карбунку? –
поцікавився, але, на жаль, цього разу ніхто не зміг сказати.
Власне, на це й розрахований проект – поділитись
знаннями, пробудити інтерес, виявити коло цікавих питань, над якими потрібно
працювати у подальшому.
Заступник директора з наукової роботи Державного
історико-культурного заповідника «Старий Луцьк» Віктор Баюк приніс
справжнісіньку англійську пломбу
середини ХХVІ століття, яку під час
розкопок біля с. Крупа Луцького району у 2011 р. знайшли археологи. На ній
можна прочитати напис латиною: «Хай буде погано тому, хто погано про це
подумає». Історію однієї археологічної знахідки товариство проковтнуло, мов риба
смачну горошину. Цього тільки й чекав науковець. Взявся презентувати волинську
корчму… Під час археологічних розкопок у с. Шепель Луцького р-ну знайдено
чимало горняток, з яких наші давні краяни пили меди-пиво. Відтак розбурхана
уява багато кого перенесла на монарший з’їзд, стали допитуватись, а що ж
пили-їли монархи і чи не збереглося «живої» карафки з руки самого імператора
Сигізмунда Люксембурзького чи бодай польського короля Ягайла, бо келих Вітовта
конче має бути десь у мерії чи підземних сховках замку… До речі, а як з бочечкою
тогочасного меду-вина?
Музейники відповіли на це білими рукавичками Олени
Бірюліної і вірогідно загубленою під час монаршого з’їзду угорською сокиркою з
цікавим орнаментальним полем, а ще найдавнішими текстами – листом Сигізмунда
Рекса до Костянтина Івановича Острозького та манускриптом часів Андрія
Михайловича Сангушка-Кошарського… А ще продемонстрували відомий герб «Погоня»,
давні зображення святого Миколая – патрона Луцького, розповіли про плавильні
печі, у яких «варили» на рала й мечі болотну руду. Стільки цікавих фактів,
давніх документів, археологічних знахідок не так легко було «вкласти у голови».
То ж спілкування плавно перейшло у чаювання з дегустацією «музейних» тістечок,
за яким і розставлялися акценти наукових дискусій.
Організатором проекту «Музей – громаді» виступив
Волинський краєзнавчий музей.
Сергій ЦЮРИЦЬ.
Фото автора.
