Уже
коли домовилася з головним свободівцем у Луцькій міській раді про інтерв’ю,
прочитала інформацію про те, що на КП «Луцькводоканал» – посилена охорона. Так
як Юрій Васильович – не лише один із найактивніших депутатів міської ради, а й
заступник головного інженера згаданого комунального підприємства, що в місті
виконує функції життєзабезпечувального, одразу прошу прокоментувати ситуацію.
–
Юрію Васильовичу, скажіть відверто: охорону посилили, бо вже були інциденти чи все
ж можемо впевнено говорити, що то – просто запобіжні заходи?
–
Це звичайні заходи додаткової безпеки, адже в складній ситуації – будь-якій,
якщо виникає, має підвищуватися рівень охорони об’єктів життєзабезпечення. Не
скажу, що аж надто великий ажіотаж, немає ніякої напруги. Дещо зміцнено пости,
де це необхідно. Поки, на щастя, немає причини значно посилювати охорону.
Звертаємо увагу охорони на те, аби вони більш прискіпливо ставилася до своїх
обов’язків. Ми й раніше не допускали, аби в зону підвищеного контролю потрапив
хтось сторонній, тепер же тим більше перевіряємо це. Тобто якщо хтось іде на
об’єкт, то обов’язково – з документом і дозволами. Хоча сторонніх ми й раніше
не пропускали.
Рівень
охорони нині достатній. Буде необхідність – підвищуватимемо.
–
Якщо ми вже зачепили тему води, одразу також скажіть, будь ласка, якого
підвищення тарифів очікувати лучанам? Хотілося б почути конкретно, у грошовому
або хоча б відсотковому еквіваленті.
–
Ні. Я не можу зараз відповісти однозначно, на скільки зросте вартість води. Але
якщо говорити про такі кроки, то так – вони необхідні. На жаль. Але ви маєте
розуміти: якщо є виробництво, то воно пов’язане з витратами. А ви добре знаєте,
що вже зросли ціни на електроенергію. А собівартість води на 40% (!) залежить
від ціни електроенергії, тож…
Затягування
з цим процесом, тобто підвищенням цін, призводить до ще гіршої ситуації. Адже
тоді підвищення буде надто різким. Це недобре і для нас, і для споживача, бо
знизиться рівень оплати, що на нас вплине вкрай негативно.
–
Тобто ви навіть приблизну цифру зараз не можете озвучити?
–
Щоб вас зорієнтувати: ми завжди обходилися рівнем від 10 до 15% підвищення у
тарифах. А зараз можлива ситуація – до 20-25%. То – лише ймовірні очікування, а
не конкретна цифра.
Хочу
сказати ще таке: зараз ми сподіваємося, що наш уряд та новообраний Президент
звернуть увагу на це складне питання і повернуть органам місцевого
самоврядування можливість самостійно встановлювати тарифи. Адже загальнонаціональна
практика не дієва: собівартість очистки та подачі води до населення вкрай різна
у різних регіонах. Також надіємося, що структура, котра нині взяла на себе роль
національного регулятора, знову стане інспекцією. Раніше це нормально
працювало. А поки очікування національного регулятора призвело лише до того, що
планка підняття тарифів буде вищою, ніж зазвичай.
–
Ну, досить лити воду. Жартую, звісно. Просто мусимо змінити тему із життєво
необхідної на політичну, теж не менш важливу… У сесійній залі міської ради
зараз відбуваються певні перетворення. Зокрема – категоричні обмеження в часі
для висловлення запитів, реплік. Розумієте таку ситуацію чи засуджуєте? Адже ви
– один із тих депутатів, хто часто і подекуди довго висловлюється.
– Я
змін не відчув, та й сиджу на своєму місці. Щодо регламенту. Те, що внесли
уточнення, не маємо жодних заперечень. Але є претензії щодо часу виступу
депутата із запитами. Розумієте, 4 хвилини в загальному і по дві на запит – це
мало. Запити ж бувають різними, іноді вони вимагають коментарів. От, наприклад,
запит щодо парку 900-річчя Луцька, котрий вимагав широкого обговорення,
наведення схем і так далі… То ж спірне питання. А якщо депутат підготував 5 чи
6 запитів, що мають суспільне значення? Вважаю, сесія має продовжити час, враховуючи
такі моменти, тому що є необхідність. Цей процес поки не завершено. Думаю, ми
до цього ще повертатимемося.
А
те, що обмежується час співдоповіді чи заключного слова, то це не так уже й
важливо. Така робота не стільки обмежує права депутата, як дисциплінує його у
плані формування своєї думки. То – лише плюс.
–
Депутатам у такому складі лишилося працювати недовго. Як вважаєте, «Свобода»
матиме знову підтримку у Луцьку на наступних виборах?
–
Єдине, що можу сказати з цього приводу: «Свобода» отримала досвід роботи у
міській раді. Безумовно, таке не можна назвати втратою. Крім того, я вже
переконався, що у наших лавах усі – достойні люди, які вміють, хочуть і можуть
працювати. Тож ми нічого не втратили, пішовши у раду.
Ще
один плюс: люди перестали сприймати нашу партію як таку, що може вирішувати
лише певні організаційні моменти. «Свобода» довела, що здатна торкатися різних
спектрів питань, зокрема – й господарських. Ми довели, що здатні адекватно
реагувати на різні моменти, а ідеологія націоналізму, котру практикуємо і
визнаємо, є способом утвердження того, що ми не гірші від інших. Бо вона
базується не на ненависті, а на любові. Та й ми тепер бачимо: де працює ідеологія
ненависті, на жаль, люди фактично зайняли нішу нацизму.
Не
буду запевняти чи прогнозувати, як буде. Думаю, все складеться добре.
–
Якщо ми вже торкнулися нинішніх подій в Україні… «Свобода» якось долучається до
військових справ? Можливо, ініціювали надання допомоги, закупівлі, скажімо, тих
же бронежилетів?
– Безумовно!
Ми долучаємося у різних напрямках. У нас є рада підприємців, тож чимало робимо
через них. Не можу похвалитися, що вирішуємо проблеми великими обсягами, бо не
маємо таких можливостей – матеріальних. Єдине: не вважаю, що на цьому треба
робити піар. Тож не конкретизуватиму.
–
У своєму запиті ви звернулися до Миколи Романюка із проханням розібратися у
ситуації, що склалася у сквері біля ДРАЦСу. Не вірите, що там просто прибирають
територію чи були інші підставити запідозрити щось недобре?
–
Це звернення громадян, котрі там живуть. Воно, до речі, прозвучало під час
зустрічі Олега Тягнибока з виборцями у Палаці культури.
Те
питання – непросте. Адже, з одного боку, там необхідно навести лад. А для цього
треба вирізати кілька дерев. Інший момент, що треба простежити, аби це зробили
правомірно. Бо ж ми всі знаємо, що в нас є різні підходи до таких питань… Тому
я був змушений зробити цей запит, аби ситуацію поставили на контроль відділу
екології. Думаю, якщо вони зайвий раз перевірять, що там відбувається, це не
завадить. То не означає, що хтось когось на когось нацьковує. Просто люди, які
там живуть і все бачать, не повинні проводити якусь перевірку та не мають права
щось виясняти з виконавцями. Вони побачили, що такий процес відбувається, – от
і звернулися. Можливо, неправильно зрозуміли, не розібралися, а може, там і
дійсно щось негаразд?
Якщо
хтось допустив перевищення, то нехай купить нові деревця і посадить їх там. От
і все.
Ще
раз наголошую: ми не ставимо перед собою завдання когось очорнити. У жодному
випадку. Просто необхідно пересвідчитися, чи дійсно все відповідає і проводиться
в межах дозволів, взятих для проведення таких робіт.
–
Ви неодноразово піднімали питання продажу алкоголю у нічний час та у
стометрівці біля навчальних закладів. А до служби оперативного реагування
надходив сигнал, що на малому базарчику біля обласної лікарні жіночки торгують
не лише овочами-фруктами, а й спиртним. Скажіть, як розвивається ситуація і чи
порушували депутати тему такої торгівлі під час засідання вашої комісії (Юрій
Вега є головою постійної комісії при Луцькій міській раді з питань торгівлі,
послуг та розвитку підприємництва, – авт.)?
– Таке
є. Думаю, ми потрохи витіснятимемо з часом тих торговців. Ну й лікарня – то
одне. Рішення, які ми приймали, стосуються закладів освіти. Можливо, трохи
поспішили, або й правильно, що зробили крок на випередження у цьому питанні.
Словом, усі положення, які ми прийняли, тепер повністю чи й навіть більш
жорстко відбиваються у законопроекті, котрий тепер перебуває у Верховні Раді на
розгляді. Там передбачено торгівлю спиртним до 22 години – так, як у законі про
дотримання тиші. Також прописано конкретно, що продавати алкоголь заборонено у
стометровій зоні, ми ж враховували – тільки від центрального входу, пішовши
назустріч підприємцям, аби не напружувати ситуацію.
Наше
управління розвитку підприємництва вже зобов’язали, аби вони взяли на контроль:
коли подається ліцензія на право продажу алкоголю, щоб такий момент
враховували. Тих підприємців, які торгують у зоні, що дозволяло наше рішення, а
тепер заборонятиме закон, треба попереджувати завчасно. Бо ж настане момент,
причому швидко, коли доведеться або змінювати місце торгової точки, або
асортимент.
Така
робота дієва. І це – не просто слова. Вже є висновки правоохоронних органів про
те, що кількість злочинів, пов’язаних із вживанням алкоголю серед підлітків та
у пізній час, різко пішла на спад. Причому достатньо різко, аби вважати, що це
рішення позитивно впливає на ситуацію.
–
Будь ласка, прокоментуйте коротко своє бачення стану справ на КП «Луцьктепло».
Чи ви були присутні під час зустрічі колективу із Луцьким міським головою
Миколою Романюком?
– Так,
був. Ви знаєте, на мене справила важке враження поведінка посадових осіб
підприємства. Не директора, до речі, а тих, хто виступав із відповідями на запитання
трудового колективу. Не можна сказати, що тоді прозвучали якісь некваліфіковані
думки. Тут інше: сама поведінка людей робить неможливою співпрацю. Так не можна
поводитися із трудовим колективом. Тож проблема, котра зараз постала так
гостро, довго нагніталася. А тепер от ситуація, за котру треба серйозно
братися.
Очевидно,
представники адміністрації КП є вихованцями комерційних фірм. Тож вони навіть
не задумуються над тим, що порушують закон, створюючи певні структури на
комунальному підприємстві. Маю на увазі підрозділ так званої безпеки, котрий
проводить стеження за працівниками, що абсолютно протизаконно. Крім того, люди
розповідали: на підприємстві займаються й іншими неприпустимими речами. Тож
детально розбиратимемося в ситуації, вивчатимемо. Якщо є порушення закону,
будемо змушені винести рішення, яке заборонятиме людям із досвідом керівної
роботи на приватних підприємствах, займати аналогічні посади на комунальних. Бо
це, переконаний, абсолютно різні речі. КП «Луцьктепло» – відкрите акціонерне товариство,
тож не може бути жодних обмежень у висвітленні його економічної діяльності чи
доступу до адміністративної частини підприємства.
Зверніть
увагу: у нас на водоканалі є режимні обмеження, які стосуються лише
технологічних процесів. Але я переконаний, що вам ніхто не перешкоджав сьогодні
зайти до мого кабінету і не виписував жодних пропусків. Бо саме так і повинно
бути на комунальному підприємстві.
–
Сьогодні наша розмова ґрунтується переважно на проблемах. Тож принаймні на
завершення хотілося б трохи позитиву чи якоїсь легкості… Розкажіть, як часто ви
зустрічаєтеся із вашим партійним лідером чи, може, спілкуєтеся з ним телефоном?
Цікаво також, про що… Ну й вибори позаду. Можливо, прокоментуєте?
–
Давайте спочатку про вибори. На моє переконання, люди нині підтримали не
персону, а швидше – можливість виходу із ситуації. З новим Президентом українці
пов’язують європейський напрямок розвитку та й, у першу чергу, розв’язання дуже
складного конфлікту…
Сам
процес виборів, у принципі, минув спокійно і злагоджено. Питань немає – все
відбулося демократично. Лише одне «але». Був певний інформаційний тиск, котрий
супроводжував цю кампанію: мовляв, вибори треба провести в один тур. Тож багато
українців вирішило, що краще проголосувати не за вподобання, а за ймовірний і
швидший результат. Тут засоби масової інформації негативно спрацювали…
–
Словом, перестаралися…
–
Так. Але й це не є чимось аж надто страшним. Просто – таке зауваження. Ви
запитували про лідера. Я був довіреною особою Олега Тягнибока по луцькому округу.
Скажемо так: було розуміння, що ситуація складеться не надто бажана для
політичної сили. Але напруження у розумінні цього не було, бо ж ми всі
розуміли: як би все не сталося, повернення до тих страшних часів не настане. Це
головне.
А
щодо спілкування з Олегом Ярославовичем, то воно насправді буває дуже рідко.
Переважно на рівні якихось зборів, партійних засідань. Але от партійний секретаріат,
очевидно, достатньо ефективно працює: коли у мене був день народження, він
подзвонив і привітав. Це однозначно приємно.
Спілкувалася
Світлана ДУМСЬКА.
Фото автора.