Доки волиняни, як і всі
українські патріоти, виконують свій військовий обов’язок як на території, так і
за межами області, у багатьох накопичилося чимало питань, пов’язаних як з
умовами служби, так і правами та обов’язків призваних, мобілізованих, а також
їхніх рідних та близьких.
Щоб кожен солдат та його
сім’я отримали кваліфіковані відповіді, ми пропонуємо увазі вичерпні коментарі
компетентних служб із цього приводу.
Редколегія.
Чи буде забезпечено
збереження за громадянами, призваними на військову службу під час мобілізації,
робочого місця (посади) та середнього заробітку?
1 квітня 2014 р. вступив в
силу Закон України від 27 березня 2014 р. №1169-VII «Про внесення змін до
деяких законів України щодо забезпечення проведення мобілізації”, який
доповнено частинами другою та третьою статті 39 Закону України “Про
військовий обов’язок і військову службу», а саме, що за громадянами України,
які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий
період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи (посада), середній
заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від
підпорядкування та форм власності.
Також внесено зміни до статті 119 Кодексу
законів про працю України, якою визначено, що працівникам, які призвані на
військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не
більше одного року, гарантується збереження місця роботи, посади і середнього
заробітку.
Що стосується
військовозобов’язаних, які були призвані на військову службу під час
мобілізації 21 березня 2014 р. до набуття згаданим Законом України законної
сили, то трудові відносини з роботодавцем передбачали їх звільнення з роботи у
зв’язку з призовом на військову службу без збереження місця роботи та
середнього заробітку. Таким чином, у разі звільнення з роботи вони втратили
право на отримання заробітної плати, збереження місця роботи та посади.
З метою законодавчого
врегулювання згаданих проблемних питань та забезпечення соціальних гарантій
громадянам, призваним на військову службу під час мобілізації, Міністерством
оборони України розроблено та подано до Верховної Ради України проект Закону
України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення
проведення мобілізації та гарантії громадянам, які проходять військову службу
за призовом під час мобілізації», в якому зазначено, що гарантії соціального
захисту призваних на військову службу під час мобілізації, зокрема, зі
збереження місця роботи, посади та середнього заробітку, вступають у законну
силу з початком мобілізації. Враховуючи викладене, до прийняття зазначених змін
у законодавство цим військовозобов’язаним пропонується звернутися до
роботодавця за колишнім місцем роботи із заявою щодо поновлення на роботі. У
разі відмови роботодавця від поновлення на роботі громадяни мають право
звернутися за соціальною та правовою допомогою до військового комісаріату за
місцем проживання або безпосередньо до суду.
Слід наголосити, що
військовослужбовцям, призваним на військову службу під час мобілізації,
виплачується грошове забезпечення в розмірах, які встановлені Кабінетом
Міністрів України у відповідності до їх штатних посад, військових звань та
вислуги років.
Як будуть врегульовані
трудові відносин у разі призову або вступу працівника на військову службу?
Відповідно до пункту 3 статті 36 Кодексу
законів про працю України трудовий договір підлягає розірванню у разі призову
або вступу працівника на військову службу, направлення на альтернативну
(невійськову) службу.
Підставою для розірвання
трудового договору є повістка військового комісаріату про призов або вступ на
військову службу. Зазначена норма законодавства діє у мирний час.
Вихідна допомога у разі
призову або вступу працівника на військову службу не виплачується, оскільки
норма щодо виплати вихідної допомоги у розмірі двох мінімальних заробітних плат
визнана Конституційним Судом України неконституційною (Рішення від 22.05.2008 N
10-рп/2008), окрім випадків, коли виплата такої допомоги передбачена
колективним договором, який діє на підприємстві, установі, організації.
Статтею 8 Закону України «Про
соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за
військовослужбовцями строкової служби, які до призову працювали на
підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності і
господарювання, зберігається при звільненні з військової служби право на
працевлаштування їх у тримісячний строк на те ж підприємство, в установу чи
організацію або їх правонаступники на посаду, не нижчу за ту, яку вони займали
до призову на військову службу. Вони користуються за інших рівних умов
переважним правом на залишення на роботі при скороченні чисельності або штату
працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці протягом
двох років із дня звільнення з військової служби.
Законом України «Про внесення
змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення
мобілізації» (вступив в дію з 01.04.2014) внесені зміни до Законів України «Про
військовий обов’язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та
мобілізацію», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів
їх сімей».
Відповідно до статті 2 Закону
України «Про військовий обов’язок і військову службу» окремим видом служби є
військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Виконання військового обов’язку в особливий період здійснюється з
особливостями, визначеними цим законом та іншими нормативно-правовими актами.
Початком проходження військової
служби вважається день відправлення у військову частину з районного (міського)
військового комісаріату – для громадян, призваних на строкову військову службу,
громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий
період або день зарахування до списків особового складу військової частини
(військового навчального закладу, установи тощо) – для громадян, прийнятих за
контрактом, зокрема військовозобов’язаних, які проходять збори, та резервістів
під час мобілізації.
Закінченням проходження
військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків
особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи
тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби
громадянами України.
Призов військовозобов’язаних
та резервістів на військову службу у зв’язку з мобілізацією та звільнення з
військової служби у зв’язку з демобілізацією проводяться в порядку, визначеному
Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (стаття 39 Закону
України «Про військовий обов’язок і військову службу»).
За громадянами України, які
проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий
період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи (посада), середній
заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від
підпорядкування та форм власності.
Таким чином, починаючи з
01.04.2014 р., громадяни, які призвані на військову службу за призовом під час
мобілізації, не підлягають звільненню, вони увільняються від роботи
(звільняються від виконання посадових обов’язків) відповідно до статті 119 КЗпП
України. При цьому за ними зберігається середній заробіток на період до одного
року (починаючи з дати початку проходження військової служби).
Відповідно до прикінцевих
положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
щодо забезпечення проведення мобілізації” він набирає чинності з дня,
наступного за днем його опублікування, застосування його вимог до працівників,
звільнених з дня оголошення мобілізації до 01.04.2014 р., не передбачено.
В той же час, за угодою між
працівником і власником або уповноваженим ним органом наказ про звільнення
працівника на підставі пункту 3 статті 36 Кодексу законів про працю України
може бути скасований. Збереження середньої заробітної плати у такому випадку
здійснюється з дня призову на військову службу (день, зазначений у повістці
військового комісаріату).
Чи буде
військовослужбовцям надано статус «учасник бойових дій»?
Відповідно до пункту 19
статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального
захисту» учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці Збройних сил України,
Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої
розвідки України, Державної прикордонної служби України, особи рядового,
начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ
України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань,
які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а
також брали участь в Антитерористичній операції.
Перелік осіб, які є
учасниками бойових дій та брали участь в Антитерористичній операції, визначається
Кабінетом Міністрів України.
Право військовослужбовців
на відпустки. Порядок надання військовослужбовцям відпусток та відкликання з
них.
Стаття 10-1 Закону України
«Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від
20.12.1991 №2011-XII регламентує це питання.
1. Військовослужбовцям, окрім
військовослужбовців, строкової військової служби, надаються щорічні основні
відпустки зі збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням
грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають
вислугу в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів;
від 10 до 15 років – 35 календарних днів; від 15 до 20 років – 40 календарних
днів; понад 20 календарних років – 45 календарних днів. Час для проїзду до
місця проведення зазначеної відпустки і назад не надається. Святкові та
неробочі дні при визначенні тривалості щорічних основних відпусток не
враховуються.
2. Щорічна основна відпустка
надається протягом календарного року. В особливих випадках із дозволу прямого
начальника, уповноваженого Міністром оборони України, керівниками центральних
органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво
військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, керівниками
правоохоронних органів та керівниками розвідувальних органів України, щорічна
основна відпустка за минулий рік надається в першому кварталі наступного року,
якщо раніше її не було надано.
Військовослужбовцям, які
прийняті на військову службу за контрактом, тривалість щорічної основної відпустки
в році початку військової служби обчислюється з розрахунку 1/12 частини
тривалості відпустки, на яку вони мають право відповідно до пункту 1 цієї
статті, за кожний повний місяць служби до кінця календарного року. При цьому
військовослужбовцям, які мають право на відпустку тривалістю 10 календарних
днів і більше, оплачується вартість проїзду до місця проведення відпустки і
назад у межах України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відпустка тривалістю менш як 10 календарних днів за бажанням військовослужбовця
може бути надана йому одночасно із щорічною основною відпусткою в наступному
році. У такому самому порядку надається щорічна основна відпустка і
військовослужбовцям, які перебували у відпустці по догляду за дитиною до
досягнення нею трирічного віку.
…4. Військовослужбовцям,
виконання обов’язків військової служби яких пов’язано з підвищеним
нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих
природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах
підвищеного ризику для життя і здоров’я, крім військовослужбовців строкової
військової служби, надається щорічна додаткова відпустка зі збереженням
грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої щорічної додаткової
відпустки визначається залежно від часу проходження служби в цих умовах та не
може перевищувати 15 календарних днів.
Перелік місцевостей з
особливими природними географічними, геологічними, кліматичними, екологічними
умовами, військових посад, виконання обов’язків військової служби яких
пов’язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням,
ризиком для життя і здоров’я, а також порядок надання та тривалість щорічної
додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в зазначених умовах
визначаються Кабінетом Міністрів України.
Військовослужбовцям, які
одночасно мають право на отримання щорічної додаткової відпустки, передбаченої
абзацом першим цього пункту та іншими законами, щорічна додаткова відпустка зі
збереженням грошового та матеріального забезпечення надається за однією з
підстав за вибором військовослужбовця.
5. Військовослужбовцям, які
захворіли під час щорічної основної або щорічної додаткової відпустки,
зазначена відпустка продовжується після одужання на кількість невикористаних днів
цієї відпустки.
6. Курсантам вищих військових
навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму
складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри
військової підготовки, щороку надаються канікулярні відпустки: зимова –
тривалістю до 14 календарних днів та літня – 30 календарних днів. Тривалість
таких відпусток не залежить від вислуги років.
У разі наявності навчальної
заборгованості у курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих
навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети
військової підготовки, кафедри військової підготовки, канікулярна відпустка
надається їм після ліквідації заборгованості в межах строків, установлених
графіком навчального процесу. При цьому тривалість літньої відпустки не може
бути меншою ніж 15 календарних днів.
Курсантам вищих військових
навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму
складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової
підготовки, крім канікулярних відпусток, зазначених в абзаці першому цього
пункту, можуть надаватися додаткові відпустки для лікування у зв’язку з
хворобою або за сімейними обставинами в порядку, передбаченому пунктами 9-11
цієї статті.
…8. Військовослужбовцям, окрім
військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв’язку
з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до
Закону України “Про відпустки”. Інші додаткові відпустки надаються їм
на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.
У разі, якщо Законом України
«Про відпустки» або іншими законами України передбачено надання додаткових
відпусток без збереження заробітної плати, такі відпустки військовослужбовцям
надаються без збереження грошового забезпечення.
9. Відпустка за сімейними
обставинами без збереження грошового забезпечення надається військовослужбовцю
у таких випадках:
1) укладення ним шлюбу –
тривалістю до 10 календарних днів;
2) тяжкого стану здоров’я або
смерті рідних по крові або по шлюбу:
а) дружини, батька, вітчима,
сина, пасинка, рідного брата військовослужбовця, батька подружжя або особи, на
вихованні якої перебував військовослужбовець, – тривалістю до 7 календарних
днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки
та назад;
б) інших рідних – тривалістю
до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця
проведення відпустки та назад;
3) пожежі або іншого
стихійного лиха, яке спіткало сім’ю військовослужбовця або осіб, зазначених у
підпункті 2 цього пункту, – тривалістю до 15 календарних днів без урахування
часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад;
4) в інших виняткових
випадках, коли присутність військовослужбовця в сім’ї необхідна, за рішенням
командира військової частини – тривалістю до 3 календарних днів без урахування
часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад. Така
відпустка може надаватися один раз протягом календарного року.
10. За рішенням командира
військової частини військовослужбовцям, окрім військовослужбовців строкової
військової служби, можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з
інших поважних причин без збереження грошового забезпечення загальною
тривалістю не більш як 15 календарних днів на рік.
11. У зв’язку з хворобою
військовослужбовця йому надається відпустка для лікування зі збереженням
грошового та матеріального забезпечення на підставі висновку
військово-лікарської комісії. Тривалість такої відпустки визначається характером
захворювання. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в
закладах охорони здоров’я та у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою не
повинен перевищувати 4 місяців підряд.
Після закінчення
встановленого безперервного перебування на лікуванні у закладах охорони
здоров’я та у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою військовослужбовець
підлягає огляду військово-лікарською комісією для вирішення питання про
придатність його до військової служби.
Після видання наказу про звільнення
військовослужбовця з військової служби відпустка для лікування у зв’язку з
хворобою не надається.
…13. Дружині
військовослужбовця щорічна основна відпустка за її бажанням надається у зручний
для неї час одночасно із щорічною основною відпусткою військовослужбовця.
14… У разі смерті
військовослужбовця відрахування з його грошового забезпечення за використані
дні відпустки не провадяться.
15. У разі звільнення
військовослужбовців зі служби та невикористання ними щорічної основної
відпустки за їх бажанням надається невикористана відпустка з наступним
звільненням їх зі служби. Датою звільнення військовослужбовця зі служби у
такому разі є останній день відпустки.
У разі звільнення
військовослужбовця зі служби у зв’язку із закінченням строку контракту
невикористана ним щорічна основна відпустка за його бажанням може надаватися й
тоді, коли час цієї відпустки повністю або частково перевищує строк контракту.
У цьому випадку дія такого контракту продовжується до закінчення відпустки.
16. Відкликання військовослужбовців
із щорічних основних відпусток дозволяється лише у разі оголошення мобілізації,
введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її
місцевостях, а в інших випадках – за рішенням міністра оборони України,
керівників центральних органів виконавчої влади та інших державних органів, які
відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями,
утвореними відповідно до законів України, керівників правоохоронних органів та
керівників розвідувальних органів України, їх заступників та начальника
Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних сил України, а також
командувачів відповідних військових формувань, які за посадою не є керівниками
центральних органів виконавчої влади {абзац перший пункту 16 статті 10-1 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 1900-VI від 16.02.2010}.
У разі відкликання
військовослужбовця із щорічної основної відпустки невикористана її частина
надається йому, як правило, в поточному році. Якщо невикористана частина
відпустки становить 10 календарних днів і більше, військовослужбовцю
оплачується вартість проїзду до місця проведення відпустки і назад в межах
України, але не далі пункту перебування, з якого його було відкликано.
17. В особливий період за
рішенням командира (начальника) військової частини військовослужбовцям можуть
надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин із
збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів.
Надання військовослужбовцям
інших видів відпусток, крім відпусток військовослужбовцям-жінкам у зв’язку з
вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного
віку, а в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, – тривалістю,
визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного
віку, а також відпусток у зв’язку з хворобою або для лікування після тяжкого
поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії,
припиняється».
Коли демобілізують
військовослужбовців?
Після призову
військовозобов’язані набувають статусу військовослужбовців і проходять службу у
військових частинах (із грошовою оплатою як контрактники). Проходять її певний
термін – місяць, рік, кілька років – до виходу відповідного Указу Президента
«Про демобілізацію». За коментарями Міністерства оборони України, 45 діб – це
період, під час якого можна вилучати мобілізаційні ресурси. Під час першого
призову військовозобов’язаних призивали на навчальні збори на 10 діб, на той
час у військових комісаріатах ще не знали, що далі буде оголошено мобілізацію.
Тому й виникли деякі непорозуміння із неочікуваною затримкою призваних. Нині
про терміни цієї затримки ніхто не береться сказати щось конкретне.
Демобілізацію цих людей проводитимуть поетапно певний час, їх замінять юнаки,
призвані на строкову військову службу,
На запитання, коли ж
звільнять строковиків (ідеться про торішній весняний призов), у яких термін
служби закінчився, відповів начальник відділу управління комплектування та
призову Головного управління персоналу Генерального штабу ЗС Валерій Дендебера.
Зокрема він нагадав, що термін строкової служби залежить від рівня освіти.
Громадяни, які не мають вищої освіти, служать до 12 місяців, з вищою освітою
(магістратурою) – до 9 місяців. Звільнення цієї категорії відповідно до статті
26 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» чітко регламентується:
військовослужбовці строкової військової служби звільняються лише на підставі
Указу Президента України.
Відповідно до пункту 2 Указу
Президента України від 1 травня 2014 р. №447/2014 «Про заходи щодо підвищення
обороноздатності держави» в Україні регламентовано повернення до проходження у
ЗС такого виду служби, як строкова. Цим указом також встановлено терміни
проведення призову на строкову військову службу: травень-липень.
Однак військовослужбовці ЗС
України, які були призвані на строкову військову службу торік навесні, можуть
бути затримані на службі з огляду на агресію Російської Федерації максимум на
шість місяців.
Кількість юнаків, призваних
торік, яких планували демобілізувати після строкової служби, – понад 6 тис.
осіб. Плани та етапи їх звільнення зі строкової військової служби вже опрацював
Генеральний штаб ЗС України, і їх буде звільнено планово, після підписання
Указу Президента України «Про демобілізацію». А поки такого закону немає, то
строковиків мають право затримати на службі до шести місяців.
Притягнення до
відповідальності тих, хто відмовився, або не з’явився до військкоматів.
За нез’явлення у військкомат за
повісткою ухильникові загрожує адміністративна відповідальність у вигляді
штрафу від 85 до 119 грн, за порушення законодавства про мобілізацію передбачено
адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від 17 до 51 грн, за умисне
знищення приписного свідоцтва або військового квитка – штраф у розмірі від 17
до 51 грн. За ухилення від заклику по мобілізації в ст. 336 Кримінального
кодексу України прописано відповідальність у вигляді позбавлення волі на термін
від двох до п’яти років.
Юридичний відділ апарату
облдержадміністрації.
Грошове забезпечення військовослужбовців
Відповідно до Закону України,
за призваними на збори військовозобов’язаними та резервістами зберігається
середня зарплата на підприємстві, в установі, організації незалежно від
підпорядкування і форм власності.
1. Щодо грошового
забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом
під час мобілізації.
1. 1. Відповідно до постанови
Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2014 року №111 «Питання грошового
забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом
під час мобілізації, на особливий період», військовослужбовцям, призваним під
час мобілізації, грошове забезпечення виплачується в порядку та розмірах,
установлених для осіб офіцерського складу, осіб рядового сержантського та старшинського
складу, які проходять військову службу за контрактом.
Цим військовослужбовцям
щомісячне грошове забезпечення виплачується за місцем перебування у списках
особового складу військових частин, до яких вони призначені:
З дня зарахування до списків
особового складу та до дня вступу до виконання обов’язків за посадою, на яку
вони призначені, – оклад за військовим званням, посадовий оклад (офіцерам:
мінімальний посадовий оклад, передбачений за первинною типовою офіцерською
посадою «командир взводу» (750 грн); особам рядового, сержантського та старшинського
складу: мінімальний посадовий оклад за І тарифним розрядом (450 грн)), надбавка
за вислугу років;
З дня вступу до виконання
обов’язків за посадою – оклад за військовим званням, посадовий оклад за
займаною посадою, надбавка за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового
забезпечення, премія, щомісячна додаткова грошова винагорода.
Приклад. Мінімальне місячне грошове
забезпечення рядового з усіма виплатами становить 2340 грн. Командир взводу
(лейтенант) отримує 3800 грн, командир батальйону (підполковник) – 5660 грн.
Конкретний розмір грошового
забезпечення призовника залежить від займаної посади, військового звання,
вислуги років, виконуваних обов’язків.
2. Щодо грошового забезпечення
військовозобов’язаних та резервістів, призваних на навчальні збори.
2.1. Відповідно до частини 11
статті 29 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», за
призваними на збори військовозобов’язаними (на весь період зборів) та
резервістами (на весь час виконання ними обов’язків служби у військовому
резерві) зберігається середня заробітна плата на підприємстві, в установі,
організації незалежно від підпорядкування і форм власності.
Відповідно до постанови
Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 № 1644 «Про порядок і розміри
грошового забезпечення та заохочення військовозобов’язаних та резервістів»,
витрати на виплату середньої заробітної плати зазначеним підприємствам
відшкодовуються Міністерством оборони.
Відповідно до частини 15
статті 29 зазначеного Закону України, військовозобов’язаним, які на день
призову на збори не працюють (на весь період зборів), та резервістам з числа
непрацюючих (на весь термін виконання ними обов’язків служби у військовому
резерві) виплачується грошове забезпечення в розмірі мінімальної заробітної
плати (на цей час 1218 грн).
2.2. Відповідно до постанови
Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 р. №1644, військовозобов’язаним та
резервістам, призваним на збори, за кожний день перебування на зборах
виплачуються добові у відсотках добових у разі службового відрядження залежно
від військових звань (від 6 до 15 грн).
3. Додаткове грошове
забезпечення.
3.1. 12 червня 2014 р. під
час брифінгу в Українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ»
на тему «Використання коштів, виділених Міністерству оборони України у 2014 році»
заступник директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України Сергій
Винник повідомив:
«Додаткові гроші для
учасників Антитерористичної операції надійшли у розпорядження фінансових
підрозділів і будуть виплачені найближчими днями. Нещодавно на це було виділено
понад 80 млн грн. Постанова уряду №158 «Про перерозподіл деяких видатків Державного
бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 р. та виділення коштів із резервного
фонду Державного бюджету» передбачає виплату винагороди у розмірі 100% місячного
грошового забезпечення та заробітної плати військовослужбовцям, які беруть
участь в АТО. Грошову винагороду ми розпочинаємо виплачувати у червні за травень.
Ресурс отримано від Міністерства фінансів і доведено до фінансових підрозділів
тих військових частин, які беруть участь в АТО».
Сергій Винник навів приклад,
скільки отримував стрілець (найменш оплачувана посада) та скільки отримуватиме:
«Стрілець отримував грошове
забезпечення у сумі 2700 грн, а отримуватиме 5400 грн, тобто майже вдвічі збільшиться
його заробітна платня. У командира відділення десантного підрозділу заробітна
платня становила 4100 грн, з урахуванням винагороди він отримуватиме 8200 грн».
Окрім цього, громадянам,
призваним на військову службу під час мобілізації, також нараховується
одноразова грошова допомога, яка виплачуватиметься на день демобілізації. Умови
та порядок виплати допомоги визначає Кабінет Міністрів.
У місяць демобілізації
військовослужбовці отримають дві премії, дві винагороди і дві надбавки. Ще
більше грошове забезпечення в останньому місяці. Для стрільця-кулеметника – це
становитиме 4241 грн, а для командира роти – 9071 грн.
Коштами для виплати грошового
забезпечення усі військові частини забезпечено. Вже зроблено всі розрахунки за
травень. За березень і за квітень усі гроші виплачено всім військовослужбовцям,
за винятком тих, хто перебуває не в місцях постійної дислокації, госпіталях,
відрядженнях.
За матеріалами Департаменту
фінансів та Прес-служби Міністерства оборони України.