«Покуда есть на свете дураки, Обманом жить нам, стало быть, с руки»…

Організаторів
крупномасштабної міжнародної контрабанди цигарок, яка здійснювалася з допомогою
авіації, правоохоронці переслідують за методом заклинань казкового Буратіно:
«Крекс, фекс, пекс»! Але в кого в руках «золотий ключик», який допоможе не
тільки повернути 5 золотих червінців, закопаних у яму, але й відкрити
найсекретніші таємниці  скулинсько-бермудського
трикутника?

Ще із
жовтня минулого року тягнеться розслідування авіакатастрофи в Ковельському
р-ні. Тоді, нагадаю, розбився літак між селами Скулин і Стобихівка. Пілот і
пасажир загинули.

Пікантності
ситуації додавали ящики цигарок, які, очевидно, переправлялися з Білорусі на
Ковельщину й далі мали прямувати на Польщу.

Відразу
після падіння журналістам вдалося з’ясувати, що серед загиблих – син районного
високопосадовця, який колись працював на митниці. Було також встановлено, що
нібито закинутий польовий аеродром нерідко використовувався, причому – й уночі.

Неподалік
розбитого літака очевидці помітили тоді й «Мерседес», водій котрого міг бути
замішаний у контрабандній схемі і якого неодноразово бачили місцеві жителі.

Також
з’ясували ЗМІ, що й сам літак потрапив з Польщі в Україну нелегально, жодних
документів чи дозволів на експлуатацію не мав, і єдине, до чого вдалися його
власники, – старі номерні знаки зафарбували, натомість намалювавши нові (які належали
раніше розбитому літаку АН-2 із Житомирщини).

З такими
даними зовсім, здавалося б, просто розслідувати резонансну справу й отримати
нову зірочку на погонах. Тим паче, звідусіль чуємо про перезавантаження влади й
розкриття злочинів попередніх керманичів.

Однак
справа щодо скулинської контрабанди так і лишається закритою для журналістів.
На запитання «Коли будуть результати розслідування?» обласна прокуратура
фактично повторила все те, що «Волинська газета» розповіла ще восени минулого
року.

Зокрема
заступник обласного прокурора Геннадій Парфелюк сказав: «Під час проведення
розслідування було майже два десятки судових експертиз для визначення причин
аварії літака. Крім того, ми встановили походження цього літака (він придбаний
за кордоном, а в Україні зареєстрований на інші документи). На жаль, правоохоронні
органи однієї з наших сусідніх країн відмовилися надати інформацію про покупця».

Тож є
підстави припускати, що договору купівлі-продажу могло взагалі не існувати. Адже
ні для кого не секрет, як чимало іноземних автівок заїжджають на терени України
не як повноцінні автомобілі, а як звичайнісінький металобрухт. У напівлегальних
станціях техобслуговування «перебивають» номери на кузовах цих машин,
прикріплюють до бамперів реєстраційні таблиці кустарного виробництва, на руки
видають фальшиві техпаспорти – і їздять такі автівки нашими дорогами без жодних
перешкод.

Але одна
справа – їздити. Інша – літати! Як за 9 місяців наші правоохоронці не змогли
розродитися навіть на елементарні успіхи в розслідуванні авіакатастрофи,
внаслідок якої загинуло дві людини? Як не з’ясували в Білорусі, хто купував
крупну партію цигарок, ящики з якими валялися довкола знівеченого АН-2? Де,
врешті-решт, сама крилата машина?

Так само
не зуміли правоохоронці з’ясувати, хто налагодив схему незаконного промислу. З
цього приводу Геннадій Парфелюк повідомив: «Щодо причетності конкретних осіб, я
зараз не готовий сказати. Дві особи, які були в тому літаку (це
загальнодоступна інформація), загинули… Наше ж завдання полягало в тому, аби
встановити, чи організатор загинув, чи ще була стороння особа. Якщо ми
встановимо наявність сторонньої особи, то прийматимемо рішення відносно неї як
організатора незаконних польотів. А якщо буде доведено, що організатор загинув,
тоді буде прийнято рішення про закриття провадження у зв’язку зі смертю».

Звісно,
такий поворот подій влаштував би багатьох владних мужів. «Повісити» все на
загиблих, закрити справу за фактом смерті підозрюваного, і – шито й крито. Хоча
на самій Ковельщині люди давно вже підсміюються над ходом так званого
розслідування, яке відбувається за принципом «…і кінці у воду».

Можливо,
новий Генпрокурор України Віталій Ярема, призначений не за квотним принципом, а
через гостру необхідність нарешті вичистити авгієві стайні української
прокуратури,  дасть команду належним
чином провести розслідування? Тим паче, кінець ниточки цілком може вивести і до
Києва, і до Мінська, і до Варшави…

А поки
залишається чекати та хіба що доспівувати куплет із пісеньки у виконанні
казкового кримінального афериста Кота Базіліо:

…«Какое
небо голубое,

Мы не
сторонники разбоя:

На
дурака не нужен нож,

Ему с
три короба наврёшь –

И делай
с ним, что хошь!».

Оксана
БУБЕНЩИКОВА.

У чиїх
руках «золотий ключик» скулинсько-бермудського трикутника?

Малюнок
Леоніда ВЛАДІМІРСКОГО.

Фото
автора.


Від
редакції. Оскільки не так давно призначений на посаду прокурора Волинської
області Анатолій Коцура – корінний ковельчанин та багато років трудився саме в
прокуратурі Ковельщини, то кому, як не Анатолієві Васильовичу, взяти
розслідування цієї справи під особистий контроль, принагідно в доступній формі
пояснивши підлеглим, що відповідність прокурорського лозунгу «Закон. Честь.
Гідність» якраз і перевіряється на життєздатність такими резонансними справами,
як та, що була порушена після невдалої спроби приземлення АН-2 невідомого
походження з контрабандними сигаретами на борту? Тим паче, що в результаті
нічного приземлення загинуло дві молодих людини…



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *