Разом
із благодійним фондом «Останній солдат» ми відзначили героя-танкіста.
До
командира екіпажу Миколи Тишика із с. Седлище Старовижівського р-ну наш тижневик
прибув не з порожніми руками. Потиснувши руку відважному воякові, ми вручили
йому військовий годинник. А батькам подякували за виховання сина та
презентували передплату «Волинської газети».
Під час
подальшої розмови Тишики зізнаються: за той коротки період, скільки хлопцеві
дозволили відпочити вдома, двері хати не зачиняються. Рідні, друзі і навіть ті, хто дотепер не знав
Миколи, вважають за честь поговорити з бійцем. А той дійсно має що розказати: і
про відвагу побратимів, і про зраду генералів.
– Мама
плаче, не хоче відпускати під кулі (бо ж 23 вересня знову маємо їхати на схід).
Та ми не можемо зрадити тим сподіванням, які на нас покладають волиняни, весь
український народ, – каже Микола. – Аби швидше здолати ворога, нашу армію треба
забезпечити більш сучасною технікою (бо зараз воюємо на танках, старших за мене
наполовину). Треба «почистити» Міністерство оборони, позвільняти генералів, які
на бійцях тільки гроші заробляють. Треба усунути від влади політиків, які війну
зробили засобом свого піару. А ще ми дуже віримо, що дипломати зуміють
домовитися про мир і всі повернемося скоро живими та здоровими.
Оксана
БУБЕНЩИКОВА.
Фото
автора.
