Недавно невідомі злочинці розстріляли пасажирський поїзд сполученням «Донецьк-Сімферополь». Постраждав один вагон. Керівництво «Укрзалізниці» поспішило заявити про припинення руху на кілька діб… Але, як з’ясувалося, вітчизняні потяги досі їздять в анексований Москвою Крим та доставляють пасажирів та вантажі в «століцу нашей Родіни Москву»!
Чи не в віртуальному світі ми живемо? Невже в одному триває кривава війна з цинічними та зухвалими агресорами та сепаратистами, а в другому – взаємовигідна торгівля та контакти за законами мирного часу? Виходить, що сьогодні бандити можуть убивати наших солдатів та добровольців під Антрацитом (до речі, місцеві сепаратисти оголосили його вже станицею Антрацитівською та заявили про повну автономію не лише від України, але й від «ЛНР»!), а завтра спокійно купити квиток на поїзд сполученням «Москва-Ковель» і під виглядом мирних жителів приїхати на Волинь на екскурсію?! Але як тоді представляти цих «туристів» рідним і близьким поранених та загиблих учасників АТО?!
Так, анексія Криму, захоплення бойовиками та російськими військами значної частини Донбасу призвели до ускладнення транспортного сполучення. Дехто взагалі відмовився їхати туди власним автотранспортом, знаючи, що машина будь-якої миті може бути «віджата» (тобто, силоміць відібрана). Проте причини зрозумілі: під час війни не до подорожей. І раз кримчани продали своє українське громадянство за шмат гнилої московської ковбаси в обгортці з двоголовим орлом, то нехай до інших регіонів Росії їдуть як завгодно, але тільки не через нашу територію! Бо ж чи не поїздами, які регулярно курсують із автономії на Схід України чи ще далі в східному напрямку потрапляють у зону бойових дій та поповнюють лави бандитів все новій й нові загони сепаратистів та окупантів?!
До речі. Гітлерівська Німеччина та СССР до світанку 22 червня 1941 р. теж були союзниками, партнерами та сусідами. На підставі радянсько-німецького договору про дружбу та кордони було налагоджено тісну економічну співпрацю між тоталітарними режимами. Нацисти, в основному, постачали техніку та обладнання, Кремль продавав продукти харчування, вугілля та руду. Останній вантажний потяг прикордонники пропустили в третій рейх о 2 год. ночі 22 червня. Але після початку агресії ні вантажні потяги, ні пасажирські в Німеччину не курсували, а евакуйовані з Берліна та Москви дипломати поверталися додому через треті країни, в основному – через нейтральну Туреччину.
Тому продовження активної торгівлі з державою-агресором та пасажирське сполучення між українськими та російськими містами, а також – із Кримом, видається, щонайменше, дивним. Бо як пояснити цивілізованому світові, чому ЄС і США вводять економічні санкції проти режиму Путіна і карають всі транспортні компанії, котрі намагаються налагодити регулярні рейси в той же ж Сімферополь, а наш потяг сполученням «Ковель-Сімферополь» як їздив за Перекоп, так і продовжує курсувати повз гнилий Сиваш?!
Володимир ДАНИЛЮК.
На фото з архіву: у травні 2013-го між Донецьком та Сімферополем почав курсувати комфортабельний електропоїзд чеського виробництва, один із вагонів якого недавно обстріляли бойовики.