Не
знаю, як ви, а я не раз уже помічала: у передплатній лотереї «Волинської
газети» навіть випадковість стає символічною закономірністю.
От не
так давно ми возили приз для вчительки. І саджанці, які вона виграла,
уособлюють, погодьтеся, школярів. Бо й ті і ті приходять маленькими та
вразливими, зростають, кріпнуть, цвітуть, а згодом дарують хороші плоди.
Щось
подібне вийшло і з сьогоднішньою переможницею Ганною Тележинською. Наша читачка
мешкає в с. Мерва Горохівського р-ну, займається торговельним бізнесом, має
чоловіка й сина. а крім того, дуже цінує жіночу дружбу. Тож аби разом із
подругами посидіти за столом та за душевними бесідами, Ганна Сергіївна виграла…
столовий набір.
– Та це все Наташа Петрівна! То вона мене на
таку «авантюру» підбила! – жартує, зустрічаючи на порозі, героїня нашої історії.
А поруч
сміється і сама Наталія Адамчук, яка в Мерві начальником відділення поштового
зв’язку трудиться, до роботи встигає перше, друге і компот наварити, на 13 га
поля похазяйнувати і при всьому тому знаходить час забігти до подруги Ганни.
– Узагалі-то
наша компанія – це аж чотири «бойові подруги». Бо крім поштарки й бізнесмени, то ще шкільна бібліотекарка й учителька. Але
всі ми – сусідки, на одній вулиці живемо і дружимо стільки років, що й не
полічити! – щебече Наталія Петрівна.
– Насправді
товаришуємо вже більше 20 літ. За цей час устигли дітей виростити і в самостійне
життя спорядити, по декілька робіт поміняти. Та єдине, що лишилося однаково
міцним, – наша жіноча дружба, – додає Ганна Тележинська.
Розповідаючи
про своє минуле, жінка пригадує навчання в Горохівському аграрному коледжі, де опанувала
фах бухгалтера. Після народження сина й декретної відпустки трудилася завідувачкою
дитсадка (здобула професію філолога в Луцькому педінституті). Але найбільше
років присвятила торгівлі. Почавши із дрібної «точки», за 13 років розкрутилася
пані Тележинська настільки, що тепер є власницею магазину. Тому ідуть до
бізнесменки за яким тільки товаром: від булочки до шкарпеток і пластмасових
мисок.
На відміну
від городських мадам, Ганна Сергіївна на високих підборах не ходить і
гламурними машинами не катається.
– Куди
там?! – махає рукою. – Це ж я не просто власниця, яка тільки виручку забирає.
Не раз мусиш і біля прилавка постояти, і за товаром з’їздити, і навики
бухгалтера застосувати. Бо як би тяжко не було, а сім’ю маєш забезпечувати.
Та
причина, звісно, не у фінансових потребах, а в працелюбстві нашої героїні. Оце
як звикла замолоду постійно бути в русі, так темпу не збавляє навіть тепер,
коли син уже виріс і мешкає в Києві, а їй із чоловіком можна було б лежати на
дивані та біля телевізора байдикувати.
–
Мабуть, ви праві. Я завжди любила свою роботу. І тоді, як працювала бухгалтером.
І коли в дитсадку завідувачкою була. А тим
паче зараз, як магазин мені гарантує живе спілкування, завжди свіжі новини та,
звичайно, поповнення сімейного бюджету, – додає жартівниця.
Натомість
господарство – тобто два поросятка, два
песики і 10 соток городу – це вже клопіт пана Тележинського.
–
Чоловік мій трудиться в місцевому сільгосптоваристві «Колос» інженером-електриком.
І коли треба – то й дружині допомагає, – хвалить свого благовірного Ганна
Сергіївна.
Ось так
потихеньку дісталися ми й теми лотереї, точніше того, як удалося Ганні
Тележинській опинитися в когорті читачів-щасливчиків.
– Якось
балакали ми з дівчатами, а Наташа Петрівна й каже: давайте-но я вам «Волинську
газету» передплачу: видання поважне, цікаве. Тим паче, хто на день передплатника
прийде – гарантовано приз отримає. От я і згодилася, – відверто переповідає
наша переможниця. – Про те, аби у лотереї виграти, навіть не думала. Тож новина,
що я стала власницею столового набору, приємно здивували нас із чоловіком.
Але,
звісно, не лише подружжя Тележинських частуватиметься із симпатичних тарілок. Начувшись
про міцну жіночу дружбу, я більш ніж упевнена: «бойові подруги» теж отримають
нагоду оцінити приз. А наступного разу, дивись, і вони, виславши передплатну
квитанцію «Волинській газеті», отримають не лише свіжу пресу на весь рік, а
гарний подарунок на все життя.
Оксана
БУБЕНЩИКОВА.
На
фото автора: поштарка Наталія разом із переможницею Ганною; славний символ
славної Мерви – пам’ятник українському гетьману Богданові Хмельницькому.