Володимир
Шегедин із Луцького р-ну знає, як із одного кіло «свинячої» бульби зібрати 10
кг товарної картоплі.
Коли
2001 р. товариство «Родючість-Агро» тільки вийшло на аграрний ринок, то
займалося і ріпаком, і зерновими. Словом – усім потрошки. Але брак земель (товариство
орендувало в с. Буяни 230 га) змусило взятися за таку культуру, яка є більш
працевмісткою, але й зиск приносить солідніший. Тож хоч як дивно це звучить,
зупинилися на картоплі.
Починати
було не просто. Доводилося їздити по інститутах картоплярства не лише України,
а й закордоння. Сорти брали всякі-різні, садили, приглядалися, як ростуть і які
врожаї дають. І зрештою, вибір зупинили на голландських.
– Протягом
чотирьох літ найкраще показала себе латона, – переконався керівник
сільгосптовариства Володимир Шегедин. – Вона за всякої погоди дає високу врожайність,
гарно зберігається, смачна і не розварюється. Крім «Латони», ще сім сортів (ред
скарлет, тирас, моцарт, альвара, партнер, каррера) є найбільш популярними. Про
це говорять і обсяги замовлень, і дегустація, що її організовуємо кожного літа.
А загалом у нас 50 різновидів картоплі, серед яких не лише голландські, а й
польські та українські.
Перейти
на вітчизняну та «сусідську» продукцію, зізнається Володимир Шегедин, змушені
були для того, щоби зробити продукцію «Родючості-Агро» максимально доступною
для покупця. Особливо після того, як євро (а відтак і ціна закордонної
картоплі) зросло вдвічі.
– Зараз ТОВАРУ
МАЄМО НА ВСЯКИЙ ГАМАНЕЦЬ. «Еліту» вищої категорії продаємо по сім гривень
за кіло. Але це й же сорт третьої репродукції – по чотири гривні (причому
наступних років п’ять він на волинських землях даватиме чудові врожаї), –
переконався Володимир Шегедин. – У нас є «розкручені» сорти – санте і біла роса.
Однак маємо багато інших, нічим не гірших.
Щоб
насіннєва картопля відповідала своїй назві, рости їй дають лише до певного
періоду (доки не сягне розміру 28-55 мм). Усе, що більше, – то вже друга
категорія, а відтак і вартує значно дешевше.
– Багато
фермерів купують саме таку продукцію, бо врожай вона дає не гірший. Єдине, що
її перед висадкою треба перерізати, – додає Володимир Йосипович. – Між іншим,
американці якраз таким способом і користуються. Бо коли садити маленьку й цілу
картоплину, вона дає більше бульби, але дрібнішої. Коли ж перерізану – під
корчем будуть крупні картоплини, втім небагато.
Крім
розміру, не менше значення має стійкість картоплі до шкідників і хвороб,
зазначає керівник. Якщо раніше обробляти поля доводилося тільки від
колорадського жука, то нині мусово дотримуватися цілої системи захисту як ґрунту,
так і рослин.
– Насамперед,
садимо картоплю подалі від людських городів. Бо звідти на нашу картоплю літаючі
шкідники можуть перенести чимало хвороб. Аби не допустити епідемії, двічі
вручну проводимо сортопрочистку: де бачимо нездорові листки (покручені, з
плямами), вириваємо і заражений корч, і найближчі до нього. Та й без хімічного
захисту не обійтися. Хоча його більше використовуємо для насіннєвої картоплі. А
товарну стараємося обробляти біопрепаратами. Тому ЦЮ ПРОДУКЦІЮ САМ ЇМ ТА
ІНШИМ РЕКОМЕНДУЮ, – каже керівник господарства.
Щоби
покупці не хвилювалися за якість, щороку «Родючість-Агро» проводить виставку
товарів. Відтак усі охочі можуть бачити, що бульби ростуть на екологічно чистій
території. Збирання, калібрування та зберігання автоматизоване. Перш ніж
пакувати картоплю, її «лікують» від тріщин та пошкоджень. А щоби не потрапила
гнила – тричі вручну перебирають.
– Ось ця
будівля – овочесховише, яких так не вистачає волинським господарям, – продовжує
Володимир Шегедин. – Враховано все: і розміри, й температуру, і вологість. Аби
в приміщенні зберігалися оптимальні умови, за їх дотриманням стежить комп’ютер,
а результати виводяться на монітор. А
позаяк навесні бульба буде така, ніби щойно з поля, то чимало фермерів
привозять до нас свій урожай на зберігання.
Хто бере
картоплю на насіння, то їде до Торчина (саме там працює «Родючість-Агро»)
навесні. А хто бажає зараз їсти, телефонує Володимирові Шегедину, щоби
записатися в чергу.
– Ось
приїхала фура – замовник каже: мені такого-то сорту стільки сіток, такого – стільки,
а ще одного лише на пробу візьму. І ми, маючи широкий асортимент, без проблем
задовольняємо потреби кожного покупця, – зізнається Володимир Йосипович. –
Здавалося б, у населення можна й дешевше купити (бо в нас кілограм товарної
коштує від 1,50 гривні й вище). Але хто знає продукцію «Родючості-Агро», на
дешевший товар не ведеться. Бо заплативши на кілька копійок більше, замовник
гарантовано отримає велику, гарну, смачну картоплю, яка НІ В ДОРОЗІ, НІ НА
ПРИЛАВКУ ПСУВАТИСЯ НЕ ПОЧНЕ.
Щоб не
залежати від скачка валюти й надалі зберігати високу якість та низьку ціну,
товариство пішло ще далі: взялося бульбу вирощувати із пробірки.
–
Впродовж декількох літ ми співпрацюємо з біологами Східноєвропейського
національного університету. В лабораторії СНУ науковці розмножують нам
мікроскопічні бульбини, у пробірках ті ростуть до розміру горошини, а потім
привозимо їх у дослідну теплицю, що діє на території господарства, та
висаджуємо, спостерігаємо, відсортовуємо, – розказує і показує Володимир
Шегедин.
Поки що
займаючись вирощуванням та продажем картоплі, надалі «Родючість-Агро» планує її
переробляти (чипси, картопля-фрі, крохмаль, картопляні пластівці – згодом буде
видно). А це означає, що фермери та одноосібники матимуть додатковий ринок
збуту.
– Уже
зараз ми налагодили декілька форм співпраці. По-перше, якщо маємо замовлення
від трьох-п’яти тонн, то довіз насіння беремо на себе. По-друге, коли людина
купить нашу продукцію і виростить, цю товарну КАРТОПЛЮ МИ ГОТОВІ ВИКУПЛЯТИ
за ринковою ціною, – наголошує керівник товариства. – Тільки це має бути опт
(від 10-20 тонн) і сортованість товару.
Оксана
БУБЕНЩИКОВА.
Фото
автора.