Розпочинається
сезон полювання на зайця і перелітних птахів.
2
листопада відкривається полювання на зайця-русака та перелітну пернату дичину. З
цієї нагоди наш кореспондент зустрівся з головою обласної організації УТМР
Андрієм Дмитруком, аби поспілкуватися на мисливську тематику.
–
Андрію Васильовичу, отже мисливці діждалися нового свята. Як відбуватиметься
відкриття полювання, до якого часу триватиме?
–
Для мисливців – це й справді свято, якого чекають і до якого ретельно
готуються. Роблять ревізію всього мисливського приладдя – від рушниць і набоїв
до чобіт та собачого повідка. Але найголовніше – це правильно вибрати місце
полювання, узгодити дії з друзями та придбати відстрільні картки. Саме ж
відкриття відбувається на світанку, коли зникає темрява. Полювання розпочнеться
вже цієї неділі і триватиме на зайця-русака до 11 січня наступного року, на
перелітну пернату дичину – до 30 листопада цього року.
–
Скільки мисливців вийде на полювання?
–
У Волинській обласній організації УТМР на обліку перебуває 6244 члени. Сюди
належать і рибалки, які цими дні ще рибалять. Втім багато утемерівців поєднують
захоплення рибалкою і мисливством. Тож спрогнозувати – підуть вони на полювання
чи рибалку – не просто. Достеменно відомо, що ця кількість буде дещо меншою
порівняно з минулим роком. Адже кількасот членів УТМР зараз перебуває в зоні
АТО. Принаймні цього року відстрільних карток видано менше, аніж у попередні
сезони.
–
Чи мають мисливці де полювати?
– Так. Сьогодні на Волині – 1602812 га мисливських угідь. Із
них – 820 тисяч га – у власності УТМР, 287 тисяч га – у різних приватних
структур, 498 тияч га належать державним лісомисливським господарствам. Звісно,
одне мисливське угіддя – не рівня іншому. Адже найбільше ціняться лісові, які
переважно належать державі (263 тисяч га) та приватним структурам (190 тисяч
га). Лише незначна їх частина – 183 тисяч га перебуває під контролем УТМР. Зате
у віданні ВООУТМР абсолютна більшість польових (531 тисяча га) та водоболотних
(103 тисячі га) угідь. Ми маємо 14 мисливських господарств у всіх районах,
окрім Горохівського і Турійського.
–
Чи є там заєць-русак, перната дичина?
–
Кожен член УТМР платить 250 гривень. Левову частку цих внесків щороку вкладаємо
у розвиток мисливського господарства. Маємо 96 штатних єгерів, які дбають про
охорону і підгодівлю диких звірів. Тож можна з упевненістю говорити, що звір зараз
є в усіх мисливських угіддях. Згідно з таксаційними даними маємо в області
понад 20 тисяч особин зайця-русака. Особисто був на таксаційних заходах у
Камінь-Каширському р-ні, бачив, що зайця побільшало. Це тішить. Вдосталь і
пернатої дичини. До речі, 20 вересня розпочалося полювання на самців і самок оленя
європейського, лося, козулю, кабанів, яке триватиме до 31 грудня включно. Тож за
бажання ніхто без трофею не залишиться.
–
Чи є серед мисливців браконьєри?
–
У серпні наші єгері затримали 11 осіб. Полювали без належно оформлених
документів. Частина з них мали мисливські квитки, дозволи на зброю. Тож є і
серед мисливського брата недобросовісні стрільці. З ними ведемо боротьбу. Це не
означає, що виявили їх стовідсотково. Адже сьогодні на одного єгеря припадає 10
тисяч га польових або 5 тисяч га лісових мисливських угідь. Важко їх встерегти.
Тим паче, що браконьєркою не гребують і багатії, які мають можливість прикупити
сучасні засоби незаконного лову. Постріли з-під фари – тепер уже вчорашній день,
натомість запасаються приладами нічного бачення і навіть тепловізорами. Це
страшна зброя, «бачить» удень і вночі все живе у полі і навіть у лісі. Нам усе
важче виявляти таких порушників закону, та все ж наші єгері спільно з лісовою
охороною державних лісогосподарств, екологами та міліцією намагаються
протистояти будь-якому браконьєрству. Справжній мисливець, якщо йде на зайця, ні
кулі, ні картечі-півкартечі із собою не візьме. Лише дробини… Сімка-вісімка…
Зате саме завдяки таким людям і тримається справжнє ловецтво, розвивається мисливська
культура.
–
Як особисто ви долучилися до цього товариства?
–
Почалося з того, що мій дід Петро подарував мені першу мисливську рушницю.
«Хочу, щоб вона принесла тоді задоволення, а не зло!» – побажав. Власне, з того
часу і займаюся полюванням. Хоча тепер більше милуюся природою та звіром, аніж
полюю. З роками мисливці стають сентиментальні.
–
Що би побажали мисливцям?
–
Щонайперше – миру! Бо це сьогодні – найактуальніше побажання для всіх наших
співгромадян. А ще – міцного здоров’я і вдалого пострілу. Щоби птах налітав і
звір набігав, та при цьому кожен пам’ятав про безпеку, вертався додому живим і
здоровим, з приємними враженнями та добрим настроєм.
Інтерв’ю
вів
Сергій
ЦЮРИЦЬ.