Бліц – опитування: «Чи існують ліки від плагіату!?»
Обережно, в Україні «епідемія» плагіату! Сьогодні це слово актуальне серед студентів і не тільки. Тому аби дізнатися, що думають студенти з цього приводу? ми вирішили провести бліц-опитування і запитали у них, що вони розуміють під поняттям плагіат, чи часто ним доводиться користуватися плагіатом у навчанні ? Та як у навчальному закладі, де вони навчаються, викладачі ставляться до плагіату( якщо схвалюють чи засуджують, пояснити чому)?
Оксана Чикида (21 рік) 4 курс – Харків, Українська державна академія залізничного транспорту: «Плагіат я розумію як присвоєння авторства чужої наукової роботи, вирішення задачі, чи якоїсь наукової проблеми. Доволі часто приходиться з ним зустрічатися в повсякденному навчанні, без цього не обходиться не одна курсова, розрахунково-графічна робота, реферат, контрольна, наукова робота. Викладачі з розумінням до цього ставляться, однак вимагають наявності власної думки і якщо ти користувався в роботі чиєюсь думкою, ти повинен обґрунтувати це досить таки конкретизовано».
Андрій Процик (22 роки) 5 курс – Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова: «Я вважаю, що плагіат у навчанні неможливий, адже в університети ідуть навчатися люди, які прагнуть здобути вищу освіту, та й вік цьому не дозволяє, адже усі ми – сформовані особистості з власними думками та поглядами на життя. Тому, таких думок, когось копіювати за чотири роки навчання в мене ніколи не виникало. Університет навпаки дає відкрити у собі всі можливості, які ти не встиг осмислити в шкільні роки. Це новий етап життя, який дає шанс підрости, як морально так і розумово. Університет, як і все наше життя – велика школа, у якому ми навчаємось на власних помилках. Викладачі навпаки прагнуть зробити так, щоб студенти як можна більше висловлювали власні думки, розповідали про свої погляди, тому ще це краще і сприймається, тай створює більш приємну атмосферу спілкування».
Ірина Лук’янчук(21 рік) 5 курс – Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка: «Ставляться негативно. Тому, що вимагають, щоб робота була написана власноручно, з власними думками і роздумами, власним баченням поставленої проблеми».
Дмитро Буснюк (19 років) 3 курс – Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки: «На мою думку, плагіат – це дублювання чого – не будь або кого – не будь, нездатність самостійно, власними силами створити який – не будь продукт( чи то матеріальний. чи інтелектуальний). Це поняття не притаманне для мене, так як я здобуваю фах журналіста, а це творчий процес – і головне тут слово «ВЛАСНИЙ». Звичайно, я думаю, як і в кожному навчальному закладі, в нас не схвалюють будь-який плагіат, ба, тим більше – засуджують і карають усі прояви плагіату».
Як бачимо? думки у всіх схожі. Тому висновок випливає один, студенти свідомо розуміють сутність поняття плагіат та його наслідки. Але ми не можемо вас запевнити, що вони дійсно роблять те, про що розповідають. Усе залежить лише від вас. Тож не «хворійте» плагіатом!
Аліна ВІЛІЩУК, студентка 5 курсу ІФЖ СНУ ім. Лесі Українки.