В обласному центрі є квартиронаймачі,
які накопичили по 10, 20, 50 і навіть 70 тис. боргу за теплоносії. Понад сім
сотень таких сімей тримають «у заручниках» усе місто, бо ставлять на коліна
провідну теплогенеруючу компанію.
Якщо
волиняни і надалі справно розраховуватимуться за газ та інші комунальні
платежі, то переживуть опалювальний сезон «без стресів», тобто – з гарячою
водою у містах та достатнім температурним режимом у квартирах та бюджетних
закладах. А ні – доведеться застосовувати більш радикальних заходів з економії.
Детальніше про ситуацію в теплоенергетичній сфері регіону говоритимуть цього
тижня під час засідання антикризового енергетичного штабу. Однак «задали тон»
цій розмові ще на оперативній нараді під керівництвом голови
облдержадміністрації Володимира Гунчика 1 грудня .
«На
Волині є всі можливості, щоб оперативно сплачувати за енергоносії і не
створювати надзвичайних ситуацій для нашої енергетичної системи», – запевнив
Володимир Петрович.
Під
час наради аналізували собівартість виробництва теплової енергії у закладах
бюджетної сфери при використанні природного газу. Лише у двох випадках вона
нижча за запропоновану граничну вартість однієї гігакалорії тепла для котелень на твердому паливі (932
грн): у школі с. Кульчин Турійського р-ну та Іваничівській центральній районній
лікарні. Більшість же показників вартості у низці бюджетних установ сягають
понад 1000 грн. І це вкотре спростовує аргументи тих, хто у складний для країни
час не поспішає переводити котельні з газу на альтернативне паливо.
Як
ми вже повідомляли, режим економії природного газу позначився на роботі
провідних теплопостачальних підприємств краю. Для прикладу, ДКП «Луцьктепло» за
кілька місяців має чималі борги із заробітної плати, а керівництво пояснює це суто
заходами з економії природного газу, позаяк підприємство отримує доходи
фактично з надання послуг споживачам. Минулого
тижня (на виконання доручення голови облдержадміністрації) керівництво
«Луцьктепла» спільно з представниками виконавчої служби проаналізувало ситуацію
щодо іншого боргу – коштів, які споживачі не сплатили за надані цим
підприємством послуги. Як виконують рішення судів щодо стягнення цих боргів, доповів
в. о. начальника виконавчої служби управління
юстиції у Волинській області Анатолій Клехо. Наразі на обліку перебуває 5290
виконавчих проваджень щодо стягнення понад 17 млн грн. Із них завершено 2582
провадження, за якими стягнуто понад 1 млн грн. Але позаяк основне джерело
погашення цих боргів – це зарплати та пенсії споживачів, то перспективи їх повернення
– не надто позитивні.
Відтак
домовилися відновити спільні рейди працівників ДКП «Луцьктепло» та виконавчої
служби за адресами проживання тих, хто винен чималі суми коштів. А таких, як
виявилося, чимало. За словами заступника Луцького міського голови Лариси
Соколовської, наразі споживачі винні «Луцьктеплу» 31 млн грн! Чимало серед
боржників – таких, що накопичили десятки тисяч несплачених сум за спожите
тепло. Скажімо, 716 квартиронаймачів
завинило від 10 до 20 тис. грн, 300 – від 20 до 30 тис. грн; 120 – від
30 до 40; 52 – від 40 до 50, 23 – від 50 до 60, 4 – від 60 до 70 і 4 – понад
70. У Луцькій міській раді аналізували кожен випадок окремо і стверджують, що
найбільші борги зазвичай там, де родина має нелегальні доходи, стягнути з яких
кошти неможливо. Особлива категорія боржників – сім’ї з малими дітьми.
Голова
облдержадміністрації Володимир Гунчик зауважив: «Можна тільки подивуватися, що
за умови наявності 31-мільйоннного боргу підприємство «Луцьктепло» ще діє. Це,
на мою думку, означає, що воно має величезний ресурс. Тому ще раз і ще раз
треба аналізувати ситуацію».
В
облдержадміністрації вивчатимуть юридичну можливість опублікувати у засобах
масової інформації імена боржників, бо упевнені, що серед них може бути чимало
відомих людей.
Разом
із тим Володимир Петрович звернувся до всіх керівників райдержадміністрацій та міських голів, аби за
прикладом «Луцьктепла» ті провели відповідну роботу з боржниками у своїх містах
та районах. Не врятуємо самі себе, нема тоді чого сподіватися на інших.
Олена
ЛІВІЦЬКА.