Понад 2 млн грн
міська влада планує отримати цього року від приватизації майна.
Держава – то найгірший власник.
Вона повинна забезпечити умови для розвитку, створити відповідний клімат,
забезпечити соціальний пакет, а все інше – справа рук людини, котра й взялася
керувати. Саме такої позиції дотримується влада міста. Безпосередньо над цим і
працюють. Про те, які конкретні позитивні зміни (у цифрах) бюджет Луцька
отримує від приватизації майна, розмовляємо з депутатом Луцької міської ради,
членом постійної комісії з питань комунального майна та приватизації Іриною
Комлик.
Ірина
Олександрівна описує ситуацію, як є – без прикрас. Цього року, щоб поповнити
міську скарбницю за рахунок продажу комунального майна, був, за її словами, не
найкращий час, але депутатська комісія працювала й працює активно.
– Ми
вивчаємо кожен об’єкт – під час виїзних засідань, аналізуємо, чи за таких умов краще
продати його, чи здати в оренду. Розглядаємо варіанти, аби продати об’єкт
якнайдорожче. Звісно, думки виникають у кожного різні: хтось за те, щоби продавати
вже, інші радять дочекатися більш сприятливого часу. Але доводиться шукати
компроміс. До речі, в результаті ми працюємо доволі ефективно та злагоджено.
За вісім
місяців цього року до бюджету надійшло прибутку від оренди нежитлових приміщень
майже 1,5 мільйона гривень, при запланованих – мільйон двісті гривень. А
минулого року бюджет одержав від оренди майна майже 2 мільйони 250 тисяч
гривень. Від приватизації майна 2013-го Луцька міська рада отримала 1 мільйон
855 тисяч 571 гривню. Було викуплено 7 об’єктів.
Щодо
приватизації, то Ірина Комлик називає такі цифри: цього року приватизовано 5 об’єктів
комунального майна, зокрема один продали через аукціон. Від приватизації
комунального майна за вісім місяців цього року до бюджету міста надійшло 1
мільйон 213 тисяч 222 гривні. До кінця року планується відчужити ще 5 об’єктів,
два з них – теж через аукціон.
Очікувані
надходження від приватизації майна 2014-го – 2 мільйони 200 тис. грн.
Щоб не
допустити втрат бюджету, довелося внести зміни до тих рішень, які обмежили
термін надання пільгової оренди. Детально вивчали всі окремі ситуації і робили
висновки, чи справді доцільно надавати пільги окремим підприємствам та
організаціям. Комусь навіть відтепер доведеться сплачувати оренду повноцінно, а
не одну гривню, як було до цього часу. Ірина Комлик каже, що тільки громадські
організації, які реально й ефективно займаються вихованням дітей та молоді, лишилися
з цими вигідними умовами.
Попереду
дуже багато роботи. Але пані Ірина дивиться на ситуацію лише позитивно. Каже:
переконана, що скоро в державі запанує мир і рівень нашого життя справді
наблизиться до європейського.
Катерина ГАВРИЛЮК.