12 грудня в конференц-залі готелю «Україна» волиняни спілкувалися з Олегом Покальчуком. Модератором
зустрічі виступила керівник Луцького прес-клубу Богдана Стельмах.
Поговорити з земляком з’явилося чимало відомих зараз та дуже відомих в майдутньому людей. Насамперед слід відзначити діючого першого заступника голови облради Олександра Пирожика, заступника Луцького міського голови Тараса Яковлєва, депутатів Луцької міської ради Богдана Шибу (екс-мер) і Григорія Пустовіта (екс-губернатор), головного редактора “Волниської газети” Володимира Данилюка, заступника голови Громадської ради при облдержадміністарції Петра Гоцалюка, а також багатьох інших.
Олег Покальчук прибув на зустріч у плямистому військовому
камуфляжі, тим самим підкреслюючи, що коли в Україні війна – тоді не до
краваток та смокінгів навіть представникам суто гуманітарних наук.
Узагалі, Олег Покальчук, який починав свою громадську
діяльність із відродження «Пласту», а в журналістиці – з роботи в обласній
молодіжній газеті, опановує стільки суміжних наук і практичних дисциплін, що
визначення «соціальний психолог» явно не окреслює багатогранності польоту його
творчої думки. В усякому випадку, розмова, що завдяки Богдані Стельмах мала
довірливий та по-домашньому затишний характер, стосувалася не тільки теми,
наприклад, сприйняття одних і тих самих подій представниками різних регіонів
України (якщо для частини «східняків» поява ДНР знаходить хоча б якесь
пояснення, то для «західників» це синонім хунти), але й певної модерації того,
що нас усіх чекає. Найголовніші постулати Олега Покальчука полягають у тому,
що, по-перше, триває не лише геополітична війна Росії за контроль над Україною,
але і й різновекторні процеси між США і ЄС, які по-різному бачать світову
політичну карту і різне місце в ній нашої держави. Що приєднання до Євросоюзу
відбудеться, як би добре чи погано не працювала українська влада, це також не
викликає сумнівів. Олег Покальчук сумнівається, що в нас відбудеться «югославський
сценарій», тому ЄС не буде приймати Україну до свого складу не цілісно, а
частково: Коломойського з його південним сходом, Садового з Заходом чи Кличка з
центром. Проте гість рідного міста переконаний: нинішня українська влада
повинна, врешті-решт, працювати краще, та, на жаль, до керма прийшло багато
людей із психологією «кіоскера», «газотрейдера», «контрабандиста» чи «кондитера»..
Головна думка Олега Покальчука: «не треба чекати милості від
системи чи держави», а навчитися робити щось корисне самому. Він особисто
долучився до захисту України на південних та східних її рубежах. А ще – заявив
про те, що передав для потреб переселенців із Донбасу батьківську хату, яка
знаходиться в Луцьку.
Роман УСТИМЧУК.
На фото автора: Олег Покальчук у Луцьку був відвертим і милосердним.