«Лісова
пісня» цієї пори особлива. Вона тиха і спокійна, навіть коли тут багатенько люду.
Тож є час для найважливішого: помріяти, подумати. А заодно – спробувати чимало
способів не лише оздоровитися, а й просто порелаксувати. От, наприклад,
подрімати під гул бджіл, попаритися в сауні, котру придумали тибетські монахи,
подихати цілющими травами, потішитися медовими процедурами на будь-який смак.
Вітаємо вас із української здравниці – Волинського обласного санаторію «Лісова
пісня».
Безперечно, поетеса Леся Українка
пишалася би, що така місцина носить ім’я її знаменитої драми-феєрії. Тут добряче
постаралася сама природа, а коли ще доклали рук креативні волиняни, то й вийшов
неперевершений результат.
Санаторію вже без малого 55. А
він усе молодіє.
– Ми мусимо йти в ногу з часом, –
пояснює цю дивовижну здатність омолоджуватися заступник директора із медичної
частини Руслана Дибель. – Але нам ще й пощастило: «Лісова пісня» розміщена на
території Шацького національного природного парку: за 100 кілометрів від нас
немає жодного промислового об’єкта. Тут – царство природи.
Пощастило й із керівництвом:
багаторічний директор Віктор Карпук вдосконалює, додає родзинки та дбає, аби
тут назавжди оселився по-справжньому домашній комфорт.
Озеро Пісочне (хто ще не знає,
аналог знаменитого волинського Світязю) оповите сосновими лісами. Вода тут
славиться своїми цілющими властивостями. Вона багата на гліцерин та срібло, а
ще – чиста-чиста. Піщане дно Пісочного можна роздивлятися на кілька метрів углиб
і заодно спостерігати, як плавають риби. Коло берега – очерети, краєвиди і
цілющі трави, якими тут потішать кожного відвідувача. Окрім корпусів, зведених
ще далекими роками, «виросли» вже й сучасні – з кругляка, де всередині – неймовірний
аромат дерева, що гармонійно поєднався із надбаннями цивілізації.
Санаторій – українська здравниця.
Лікарські рослини, що ростуть на полях, галявинах, болотах, віддалених від
доріг, тут збирають досвідчені травники (різноманітність неймовірна – близько
сто видів!). З них і готують унікальні запашні чаї. Все це у секреті не
зберігається (ну, майже все, не беручи до уваги окремі – унікальні): пацієнти
санаторію, йдучи на фітопроцедури, на стінах холу можуть розгледіти, чим їм
зараз дадуть подихати або що випити. Нерідко люди фотографують ті ознайомчі стенди,
де є суха цілюща волинська трава із назвою, й потім самі готують собі народні
ліки.
Традиційним фіточаюванням та
інгаляцією, звісно, вже нікого не здивуєш. Але от фітоаплікація ще у багатьох
викликає реакцію на зразок: а що це? Але й тут ви нічого нового не почуєте:
рецепт такого лікування, розповідає Руслана Євгенівна, віднайшли у старовинних
записах. Його просто повернули у наш час. У мішечки з льону, екологічно чистої
тканини, котру виготовили ще на старовинних верстатах наші майстрині бабці і
прабабці, кладуть траву, напарену у спеціальних чанах, і прикладають її до
певних частин тіла (за призначенням лікаря).
Ми вивідали кілька секретів: фітоаплікація
із вівса лікує суглоби, цикорій – жовчний міхур, конюшина та різнотрав’я
допомагають при анемії, глід та ліщина допоміжні у боротьбі із
серцево-судинними недугами, каштан порятує тих, у кого хворі ноги. А ще – мед.
Місцеві фахівці радять споживати дві чайні ложки цього солодкого продукту у
розчині соку чи води 2-3 рази на день після їжі. Кажуть, це захистить організм
від недуг, забезпечить бадьорість та довголіття. Тут ніщо не пропадає: віджим
із трав використовують у фітоаплікаціях. А в чаях, котрі з них напарили, пацієнти
«Лісової пісні» приймають ароматні ванни. До трав’яної купелі тут уже додалися
сучасні, наприклад, сірководневі, озонові, йодо-бромні та дерматологічні.
Уявляєте, як це: спочатку приймете
запашну купіль, тоді можете віддатися у руки вмілого масажиста, а потім, якщо
не заснете, відправитеся на косметичні процедури. І це – як один із можливих
варіантів часопроведення у санаторії. Звісно, говорити можна довго і гарно, але
краще відчути на собі.
Особливими тут є електропроцедури
та чотирикамерні ванни. Вони теж трав’яні. А це ще не надто поширена практика,
якщо не унікальна, тож деталі тут не розкривають, просто треба випробувати хоча
б раз, аби зрозуміти, наскільки це ефективно.
– Маємо ми і торф’яні грязі, вони
природні. Добуваємо їх у власному кар’єрі спеціально для використання у нашому
санаторії. Вони повністю досліджені науковцями. Тож запевняємо, оперуючи
фактами, що вони є дуже активними, – переконує Руслана Дибель і додає: – Ми,
чесно кажучи, могли би використати і сапропелі, які зараз у моді, – вони є в
залежнях на нашому озері, але не хочемо обманювати людей: ми – лікувальний
заклад, тож і намагаємося працювати відповідно. Не стану приховувати: сапропелі
не мають достатньо активної дії, тобто не є лікувальними. І вчені сказали, що
раніше 100 літ їх не варто з такою ціллю використовувати.
Загалом шацькі грязі (і це не
просто слова, а результати і висновки багатьох наукових досліджень) –
унікальні. Зважаючи на те, що тут вони – у достатній кількості і не є
привозними, то пацієнти «Лісової пісні»
мають змогу окутатися повністю, а не місцево, як у переважній більшості
здравниць.
У здравниці – три відділення:
кардіологічної, церебро-васкулярної та реабілітації захворювань і пошкоджень
опорно-рухової системи. Тож тут надають допомогу людям, котрі перенесли
інфаркти та інсульти, відчутно полегшують долю тих, хто має проблеми із
суглобами, органами травлення та дихальними шляхами, а також центральної
нервової та ендокринної систем і шкіри (зокрема це стосується лікування
псоріазу).
У санаторії комфортно можуть
проживати одночасно 420 людей, так як тут майже 200 номерів. Є дво- та тримісні
люкси, напівлюкси та просто кімнати з усіма зручностями. «Лісова пісня» давно
отримала вищу акредитаційну категорію, має безліч нагород – дипломів, грамот та
подяк обласного і всеукраїнського рівнів.
Пишаються і своїми спеціалістами:
тут працюють фахівці або вищої, або 1-ї категорій. Тут вам нададуть
консультацію Крім того, перший і основний критерій підбору персоналу – тут
здають екзамен на людяність.
– Ми, коли готуємо фахівців,
робимо це всесторонньо. Даємо можливість пройти чимало курсів та навчань. Маємо
гарне обладнання і робимо УЗД всіх органів. Нерідко навіть доводиться
встановлювати діагноз по-новому. Причому, ці діагнози на 99, 9% підтверджуються
згодом у лікарнях.– розповідає Руслана Дибель.
У колективу є мрія: зробити
санаторій клінічним (нині він іще реабілітаційний). Тут, у принципі, для цього
вже давно є все: і база, і спеціалісти. Лишилася формальність.
Про всі переваги закладу, на
жаль, розповісти не вдасться (треба писати книгу!), але окремі процедури таки
варто виокремити.
Як от – тибетська сауна. Звичайну,
до речі, можуть приймати лише абсолютно здорові люди, а ця підходить усім,
навіть гіпертонікам. Узагалі: що тут від тибетських монахів? Просто вони першими
придумали таку сауну. Спочатку у здравниці навіть купували трави, рецептура
яких була засекречена. Але є волинські, точно не гірші, якщо не кращі, тож нині
використовують саме місцеві зілля. Словом, вийшла така собі тибетська сауна з
мотивами «Лісової пісні». Цікава методика. Спочатку вас опускають у величезну букову
бочку, де температура піднімається до 60 градусів (на холодному повітрі
лишається тільки голова). Після цієї процедури окутують у термічний кокон. Так
лежите 15-20 хв. Цей кокон сприяє виведенню з організму шлаків, тож після
розмотування з пацієнта може вийти 3-4 л води, а разом із нею – токсини. Можна на
десерт додати ще й масажу з різними маслами. Задоволені, чисті і запашні, йдете
пити ароматний чай. Відчуття… Словом, треба спробувати.
Для жінок є сюрприз – косметолог
у спеціальному кабінеті проведе процедури фахово і на рівні медика.
Соляна шахта ідеальна для людей,
яких турбують невиліковні кашлі. Кімната із солотвинською сіллю обладнана за
сучасними методами. Підходить вона і дорослим, і діткам. Сюди приходять із
алергіями, ангінами, фарингітами та хронічними бронхітами.
Особливо цікавим є сон на вуликах
або, як називають цей магічний ритуал із заспокійливим ефектом, апітерапія. На
території здравниці – три будиночки, де одночасно можуть релаксувати шестеро
людей.
Що цікаво: переважна більшість
процедур тут – безкоштовна, все входить у вартість путівки. Особливо цікаво, що
це стосується й ручного масажу (ну хто його не любить?!). Тим, хто полюбляє
усілякі екзотичні витребеньки, на зразок, тибетського чи медового, доведеться
вже заплатити додатково, хоча варто зауважити – геть небагато.
І славетна мінеральна вода «Моршинська»
– не та, що розлита у пластикові пляшки, а з багатющим вмістом макро- та
мікроелементів – теж для вас.
Допомагають тут діткам (адже недаремно
санаторій матері й дитини), у котрих ДЦП, підвищена нервозність. Досить
серйозну увагу приділяють інвалідам, є номери, спеціально облаштовані, не
кажучи вже про пандуси.
Ну і про хліб насущний. Годують –
просто відмінно! Чотири рази на день корисної їжі скуштуєте у їдальні. Якщо
бажаєте, можете завітати і до сучасного ресторану.
Для тих, то любить почитати, діє
бібліотека, відвідаєте ви і безліч концертів та екскурсій. Сере таких –
прогулянка територією Шацького національного природного парку, до якого
належить 32 озера, у тому числі й найбільше серед прісноводних – Світязь. Можна
завітати й у музей-садибу Лесі Українки, що в с. Колодяжне Ковельського р-ну,
резиденцію Волинських князів «Зимна вода» у с. Зимне Володимир-Волинського
р-ну, відчути дивовижну атмосферу луцького Замку Любарта та Світязького чоловічого
монастиря.
А любителям спорту запропонують
облаштовані майданчики, теніс, більярд, тренажерні зали. Влітку – катання на
човні серед хвиль Пісочного, звісно, піщані теплі пляжі з кафе-барами,
велосипеди, взимку – ковзани та лижі. Можна й порибалити.
А тепер чи не головне: до
«Лісової пісні» досить легко дістатися. Так, від залізничного вокзалів Ковеля і
Любомля та від автовокзалів Луцька, Рівного Тернополя, Львова, Шацька туди
курсують рейсові автобуси.
Приємної подорожі!
Світлана
ДУМСЬКА.
Адреса:
с. Гаївка, Шацький р-н, Волинська обл., Україна.
Сайт
санаторію: lisova-pisnja.io.ua
