Олександр Пиза – активний дописувач у соцмережах. А от на сесіях міськради його мікрофон вмикається не часто. Із чим це пов’язано: з гаслом «Не словом, а ділом» чи із зосередженням уваги на районах, у яких Олександр Зіновійович трудиться як помічник нардепа?
Про своє небажання бути аж надто публічним Олександр Зіновійович каже:
– В більшості випадках обранці громади озвучують запит чи беруть слово не тому, що дуже
вболівають за проблему виборця, а тому, що хочуть на телекамеру показати це
вболівання. Тобто подібна публічність перед журналістами – це не що інше, як
дешевий піар, – вважає наш співрозмовник. – Насправді ж основний пласт роботи
депутата відбувається в міжсесійний період. Бо ти мусиш ознайомитися з
переліком питань на наступну сесію, вникнути в їхню суть, зрозуміти для себе,
варто чи не варто це рішення підтримати, потім обговорити питання на засіданні комісій
і депутатських груп та лише після цього голосувати або не голосувати.
Щодо
роботи Олександра Пизи після того, як він вийшов із лав «Фронту змін» і
розпалася однойменна фракція у Луцькраді, то співрозмовник із цього приводу не
робить проблеми:
– В
роботі депутата без команди не обійтися. Але, попри мою позафракційність, я
лишився людиною команди, входжу до групи «Рідне місто» і співпрацюю з колегами
задля спільної мети – розвитку Луцька.
Аби
цю мету реалізувати, Олександор Пиза вважає за потрібне втілювати в життя низку
важливих для міста завдань, які допоможуть обласному центру стати
самодостатнім, гарним, комфортним.
Що спільного між Старим ринком і
рок-н-ролом?
Коли заходить мова про туристичну привабливість Луцька, слідом зринає питання Старого
ринку. І тут, вважає наш співрозмовник, варто згадати слова британського
прем’єра Тоні Блера, який говорив: «На рок-н-ролі ми заробили більше, ніж на
вугіллі». Так само й лучани мають вирішити: чи займаємося туризмом і рекламою
Луцького замку чи й далі спостерігаємо за всім тим безладом, який соромно
показати гостям.
– Зараз депутати не хочуть голосувати за перенесення Старого ринку. Бо це – зменшення
голосів на наступних виборах, – розкриває карти обранець громади. – Але моє бачення таке: біля замку можна лишити сувенірний базарчик із нормальною стоянкою для транспорту, а всі ті фури з овочами, клітки з курами й гуманітарку треба перенести, скажімо, до мікрорайону
ДПЗ.
Автобазар – як баба із двома зубами
Не
можна, на думку Олександра Пизи, лишати в нинішньому вигляді й автобазар на
вул. Єршова:
– Є
такий жарт: стара баба – це не та, якій багато літ, а та, в якої тільки два
зуба (один зверху, другий знизу). Наш автобазар теж, як стара баба, віджив своє.
Тільки замість двох зубів у нього – повна відсутність порядку, санітарних норм
і вигоди для луцької громади. Аби змінити ситуацію, варто виділити під
автобазар шмат землі. Наприклад – у районі ДПЗ, або на аеродромі в Крупі, чи
іншу територію з відповідним облаштуванням. А щоб від такого об’єкта місто мало
зиск – продавати підприємця ліцензію на продаж машин і гроші з цієї ліцензії
спрямовувати у міську казну.
Плавно
перейшовши до теми бюджету, Олександр Пиза радіє з того, що Луцьк нарешті
розрахувався зі всіма боргами. Бо це означає: 2015-го з’являться гроші, які
підуть на конкретні й потрібні для лучан справи.
– Бюджет – це жменька дірочок, із яких
треба сплести сітку,
– згадавши притчу про старого рибака, каже Олександр Зіновійович. – І коли
дірочок багато, а ниток мало – піймати рибу дуже складно. Але з наступного
року, сподіваюся, ситуація зміниться на краще і Луцька міська рада прийме такий
бюджет, який допоможе грамотно розпорядитися наявними фінансами.
А
грамотно – означає так вкладати гроші, аби вони приносили ще більші гроші. Як
варіант – енергоощадні технології. Приміром, заміна старих вікон на нові
компенсується економією газу. Прокладання дорожчих теплоізоляційних мереж
окупиться збереженням тепла і знову ж таки – заощадженням грошей на блакитному
паливі. Тобто напрямків дуже багато.
Розповідаючи
про плани на близьку й далеку перспективу, Олександр Пиза дає зрозуміти, що з
обов’язками депутата прощатися не хоче. Відтак про свою участь у найближчих
виборах як кандидата в депутати каже:
– Можливо,
й буду балотуватися. Йти від якоїсь політичної сили чи як самовисуванець – поки
не вирішив. Але йтиму. Бо ЩЕ хочу вчитися і ВЖЕ можу щось віддати.
Оксана БУБЕНЩИКОВА.
Фото автора.