Де коза ходить

Перед
самісіньким Новим роком до хати Стельмащуків прибилася коза з козеняточком. Ось
так на Волині і підкрадається «східний Рік Кози»!

Господарі вірять: це на щастя. Бо … «Де
Коза ходить, там жито родить. Коза ногами, жито копами… Де Коза рогом, там жито
стогом. Де не буває,  там вилягає».  Ну, то хочеш чи ні, а мусить 2015-го
пофортунити не тільки на козу, а й на щось потужніше!

Людмила
та Володимир Стельмащуки живуть на колишньому дідівському хуторі, який тепер
опинився у «гущавині» одного з найбільш «крутих» дачних масивів Луцька і має
назву «Діброва», територіально ж належить до с. Лище Луцького р-ну. Хазяйнують
славно: і птиці мають чимало, й іншої живності вистачає. А напередодні Нового
року, який за східним календарем вважається роком Кози (або Вівці), саме до
їхньої хати прибилася головна Героїня 2015-го. Та ще й не сама!

«У
той день я щось там порався у дворі, коли чую: «Господаре!…» – хтось гукає. Дивлюся:
стоїть дачник із козою та козеняточком. Її, розказує, з лісу собака сюди
нагнав. То чоловік вирішив наляканих кіз не лишати напризволяще (бо ж, напевне,
чиїсь вони є), а привести до місцевих. Нас тут таких небагато. А ми ще й своїх
кіз маємо, тому нам так і пофортунило!» – усміхається Володимир Григорович й
тягне з хліва перед ясні очі журналіста «рідних» вихованців: білявку  Ларису, Білку та козла Тьомку. 

«Мої
кози – не рівня цим! – одразу вводить нас у курс справи господиня. – Бо –
породисті. Німецькі. Дають молока багато, від 3 до 5 літрів. А ця – бідова. Видно,
що дуже налякана. Певне, собаками бродячими. Голодна, бо деякий час бродила».

Позаяк
у Стельмащуків кожна живність – як член сім’ї і повинна ім’я мати (кабан у них
– Сєнька, гусак із гускою – Руслан і Людмила і т.д.), то й несподівану рогату
квартирантку назвали –  Знайдою.

За
п’ять днів, відколи живе у Стельмащуків, Знайда з козеням здобріла,
відгодувалася. Бо й господарі, видно, їй харчів не шкодують. От тільки «домашні»
кози суперницю зустріли не дуже привітно. Як тільки гордовита Лариска примітила
Знайду на подвір’ї, зразу пішла на неї рогами… Щоправда, Тьомка у «жіночі
розборки» вирішив не втручатися, тримався збоку і охоче позував нам на камеру.

«Я
коли побачив, що у тієї кози на шиї лишився шматок дроту, яким, її видно
припинали, то відразу зрозумів: із господарями їй не дуже пощастило. Бо то – не
по-хазяйськи…» –  співчутливо поглядає на
Знайду Григорович.

«Ай,
облиш! Хай уже…» – усміхаючись, перебиває чоловіка Людмила Михайлівна.  До речі, фортуна недарма вибрала для
щасливого випадку саме хату Стельмащуків. Хто-то, а вони на козах знаються. Уся
округа смакує цілющим козячим молоком із їхньої подачі. А оскільки Людмила
Михайлівна свого часу працювала у медицині та завжди цікавилася народними
методами лікування, то й залюбки людям підказати може яку корисну пораду (що з
рослин помічне, а що ні), рожу спалити чи масаж зробити…

«Коза
– то наша годувальниця. Тут у нас на молоці – цілий бізнес! Города ми не лінуємося
люцерною засівати, там вони пасуться ціле літо. Якщо хочеш, щоб було молоко, то
маєш давати козам ячмінь. Уранці бурячками пригощаємо, ввечері – яблуками.
Раціон обов’язково треба – поживний», – розповідає господиня дому.

На
прощання зазначаю, що раз до їхньої, а ніякої іншої хати прибрела Коза у
переддень Нового року, значить мусить цій родині щастити на приємні сюрпризи
весь 2015-й…

«А
нам і так щастить. Чого там! Он 40 років разом прожили – то й добре. Восьмого
листопада відсвяткували ювілей. Це нам подарунок, видно, такий!» – каже
привітне подружжя.

…На
щастя, того ж дня, коли «Волинська газета» провідувала Знайду, знайшовся і
господар дворогої. А точніше – господиня… 
Стельмащукам повідомили, що їхня квартирантка мешкала у Лищі. Сталася
біда, на козу біля дому напали бродячі пси, одне козеня роздерли, з іншим вона
втекла подалі. Отак і опинилася в лісі, де бродила двоє діб, поки добрі люди не
привели її до Людмили Михайлівни та Володимира Григоровича. Але ті за Знайдою
не шкодуватимуть. Навпаки, кажуть, раді, що сентиментальна історія закінчилася
щасливо. А за доброту сердечну хазяїнові з хазяйкою подякували мішком зерна!

Олена ЛІВІЦЬКА.

Фото автора.




 До теми

Яка Коза на вдачу

Хто з відомих волинян народився під цим
знаком?

Рік
Кози – на порозі. Що несе? Яким буде?.. Рогата ж правитиме бал… Але гороскопи
підказують, що хвилюватися не варто. Коза їхня, кажуть – добра та м’яка за
характером. Так вважає і Людмила Стельмащук. Її улюблениці – у першу чергу, каже,
тварини добрі та покладисті. Перевіримо?

За
східним гороскопом, народжені під цим знаком – елегантні, милі та добрі, але
можуть бути злегка неприємними оточуючим. Схильні до благодійності, бо
співчутливі. Легко діляться своїм із іншими. Часто надміру захоплюються
релігією і підпадають під вплив сторонніх.  У житті Кози все залежить від удачі й фінансового
благополуччя. Це люди, народжені для творчості. Коза не любить з’ясовувати
стосунки. Вона песимістична і часом буває набридливою.

У
східних країнах коза в давнину була твариною бідняків, цінувалася за
покірність. Із цим і пов’язана символіка знаку.

Роки: 1907, 1919, 1931, 1943, 1955,
1967, 1979, 1991, 2003, 2015, 2027.

Серед відомих людей у рік Кози народилися
Артур Конан Дойл, Мігель Сервантес, Ніколь Кідман, Хуліо Іглесіас, Михайло Горбачов,
Мухамед Алі.

З-поміж волинян це – екс-голова
облради Анатолій Грицюк, бізнесмен і депутат облради Олександр Свирида,
керівник «Правого сектору» на Волині Сергій Дружинович, депутат облради,
екс-голова Маневицької райдержадміністрації Людмила Кирда, депутат Луцької
міської ради Андрій Козюра, депутат облради В’ячеслав Рубльов; народний депутат
України від Волині Юрій Савчук, заступник прокурора області Олександр Сліпчук,
начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Василь
Мазурик. 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *