Із
2 січня на Волині гостювали 20 діток із Луганщини. Вони ходили у гості,
побували на екскурсіях, просто розважалися зі своїми однолітками, а напередодні
багатої вечері – 12 січня – всі дружно зібралися у залі Луцького НВК
«ЗОШ-інтернат І – ІІІ ступенів – правознавчий ліцей із посиленою фізичною
підготовкою», щоб сказати новим друзям «До зустрічі!».
Таке стало можливим на рівні
домовленостей міських голів – Луцька та Кремінна Луганської обл.
Голова правління Волинського обласного
благодійного фонду «Дитяча місія. Україна» Людмила Лонюк розповідає, що подібну
програму вони провели ще в березні минулого року. Вона мала назву «Схід і Захід
разом». Побачили, що результат дійсно є, тож одразу погодилися на ініціативу
міської влади допомогти – харчування організували і профінансували саме вони.
– Українцям зі сходу можемо найкраще
розповісти про себе саме таким способом: діти приїдуть додому і скажуть батькам
та друзям: «А я був, я бачив», – запевняє пані Людмила.
Як розповіла вчитель ЗОШ №2 м.
Кремінна Галина Білоус, яка супроводжувала дітей у поїздці на Волинь, тут вони
вже не вперше. Звісно, все це приємно. Наш край їм подобається. А питання, чи
не страшно було їхати на Західну Україну – у центр «бандерівщини» – вже
видається просто смішним…
Вітання від Луцького міського
голови передав школярам із Луганщини начальник управління освіти Олег Гребенюк.
Вручив і подарунки. А потім усі гучно балакали за столами, слухали пісень та дивилися
на різдвяне дійство.
Семикласник школи №2 Луцька Юрій Береза
та його двоюрідний брат Ярослав Гнатюк розповідають коротко і зрозуміло. «Кльово
було». Хлопці познайомилися із Вадимом з Луганщини, Юрій запросив його додому,
разом гуляли. Сміється, мовляв, ніхто їх там, на Сході, бандерівцями не лякає,
а лише «предупреждают».
І то даремно, жартують у
відповідь школярі з Кремінного, мирного міста, котре із зоною АТО розділене
лише кількома десятками кілометрів.
Світлана
ДУМСЬКА.
Фото
автора.
