Під виглядом вояків УПА поляків у Павлівці мордував кадровий офіцер нквд ссср! Але в Польщі збираються встановити «пам’ятник», центральною фігурою якого є дитина, вбита на вили – тризуб… Чому ж не відбулося історичного примирення між спорідненими народами і союзними державами?
Нещодавно у Польщі вийшла книга українського історика, професора Богдана Гудя під назвою «Від Унії Люблінської до волинських масакр». Це чотири есеї, погляд автора на важливі історичні періоди у спільній історії українців і поляків. Серед них є і про Волинську трагедію 1943 року.
Що хоче донести український дослідник Богдан Гудь до польського суспільства? Про це розмова дослідника з «Радіо Свобода».
Богдан Гудь наголосив:
«Від 2013 року, коли вийшло перше видання моєї книжки, я намагаюся донести до наших польських сусідів український пункт бачення волинської проблеми, а по-друге, наблизити їм історичну правду. Тобто, якщо колись поляки українцям говорили – «правда вас визволить», то після дослідження певних польських документів і прочитання низки праць польських авторів я дійшов висновку: якщо правда визволить українців, то вона повинна бути правдою для обох сторін – українців і поляків – у діалозі, якщо він коли-небудь розпочнеться. На мою думку, у нас немає історичного діалогу сьогодні. А правду мають знати і українці, і поляки».
Щодо спалаху ескалації, то науковець нагадує про провокаційної дії російських попів із П043Eаївської лаври, зазначає:
«У роки Другої світової війни ситуація розкручувалася вже з осені 1942 року. Треба розуміти, що виконавцем насильства була селянська маса. Про це читаємо в польських джерелах, у звітах польського підпілля – про постійно нагнітання антипольських настроїв темного селянства. Важливо також зрозуміти, звідки йшла інспірація. Інспірація йшла з лісу, очевидно. Реалізовувала її на місцях цивільна адміністрація. А от хто стояв за цією інспірацією, вияснити надзвичайно важко, бо в лісі були і комуністична партизанка – спеціальні енкаведистські загони, і польська партизанка – націоналістична і прокомуністична, і УПА. Але були й звичайні кримінальні банди. Тому, хто був носієм цієї інспірації, дуже важко зрозуміти… Але найбільший інтерес у винищенні поляків на Волині, і про це свідчить знову ж таки, польське підпілля, були совєти. Очевидно, що велика кількість партизанських загонів і не просто стихійних, зорганізованих на місцях, а засланих з Москви, чи діяльність агента нкгб ссср ніколя кузнєцова на Волині була не випадкова. Існував гострий конфлікт між польським еміграційним урядом у Лондоні і Кремлем за кордони 1 вересня 1939 року. Поляки заявили, що будуть співпрацювати з Москвою як з союзниками їхніх союзників, але тільки на основі кордонів 1 вересня 1939 року».
Богдан Гудь наводить класичний приклад антиукраїнської і антипольської діяльності агентів Москви:
«Інспірацією були кремлівські плани. Для прикладу, скільки агентів НКВС було у рядах УПА? Про це, зокрема, пише Марія Савчин, що їх була маса. У 1944 році польське підпілля звітувало, що в УПА відбувся розкол: прорадянська частина УПА пішла на з’єднання з совєтами.
Згадаймо, трагічну акцію в Порицьку, нині Павлівка. Нападом на костел командував васілій лєвочко, який був курінним УПА, а рік пізніше появився в цій місцевості в мундирі капітана нквд ссср прикордонної служби. Ще рік пізніше упівці його вбили з засідки, як агента і зрадника».
Скільки ж у часи Другої світової війни було вбито українців і поляків як на західноукраїнсь ких територіях, так і нинішніх східнопольських?
«Польська сторона подає цифру до 40 тисяч поляків, загиблих на Волині. Я особисто підрахунками жертв не займаюся. Однак я знайшов польські документи, де читаємо, що вже в роки війни були намагання представити кількість жертв на Волині в 40 тисяч. Натомість, автор звіту вважає це сильним перебільшенням, і вказує, що йдеться ймовірно про 15 тисяч (на середину літа 1943 року). Якщо ж говорити про українські жертви, то дослідження історика з Ґданського університету Ігоря Галагіди фактично підтверджують дані низки волинських краєзнавців. Це близько 10 тисяч».
Чого ж лочікувати від офіційної Варшави, яка в липні 2023 року знову почала педалювати тему «Волинської різанини», яку в Україні називають «Волинською трагедією»?
Богдан Гудь навів три вожну перспективу:
«14 липня в селі Домостава Прикарпатського воєводства Польщі буде відкритий скандально відомий пам’ятник жертвам Волинської трагедії, який кілька років мандрував Польщею. Низка міст, зокрема Жешув, відмовилася його встановлювати, тому що надто драстично він виглядає. Самі поляки пишуть, що це жахливий пам’ятник. Але його відкриють і рішення ухвалив війт місцевої ґміни. Що гірше, пам’ятник відкриють біля автомобільної траси Via Carpatia імені Президента Леха Качинські, який, як відомо, не підтримував наративу кресових середовищ і не давав їм патронату, коли вони проводили свої акції у зв’язку з черговою річницею Волинських подій. Центральною фігурою пам’ятника є дитина, вбита на вили – тризуб! Зараз у Польщі, на жаль, саме війти ухвалюють рішення про знищення українського пам’ятника на кладовищі, про блокаду кордону, про встановлення антиукраїнський пам’ятник».
Відтак, найближчі події, присвячені 12 липня, 81-роковинам трагедії, покажуть і справжніх друзів України в встановленні сторичної справедливості, і новітніх наймитів Москви.
Остап КАЛИНА.
На фото з архіву: польські карателі депортують українців; президента Польщі та України Алєксандр Квасьнєвські і Леонід Кучма після відкриття пам’ятни ка примиренню в смт Павлівка.
