Сергій загалом мовчазний. Отак сидить собі тихенько,
слухає усіх талановитих ораторів за святковим столом, а потім як видасть на
десерт – усі реготом заходяться.
Так-от.
Уявіть ситуацію. Зібралося невелике жіноче царство і обмовляє лихим словом
своїх чоловіків – затятих курців. Ну, той акт, що кожна з цих «правильних»
жіночок не раз і не два сама затягнулася сигаретним димом, до уваги зараз брати
не будемо: як інакше, за столом поруч – синочки та донечки, котрі поки
вважають, що хороші тьоті не курять…
– Мій Микола
тільки очі вранці протер – і вже біжить із цигаркою у двір, – каже Оксана.
– То твій
хоч на вулиці табачить, а моє он – прямо на кухні. Убила би…– Наталя завжди
така категорична.
– Ой та годі
вам, бабоньки, – сміється Катя. – Що там ваші? От мого Сергія зі школи вигнали
через куріння. Причому, в першому класі! Але не допомогло – досі пачку за день скурює.
– Серйозно? –
полетіло справжнє здивування.
– Ага, –
гордовито втручається у бабські балачки Сергій. – Я не просто курив, а
вчительку, яка застукала і спробувала насварити, у відоме місце послав. От вона
мене зі школи й того… Довелося потім у сусідньому селі граніт науки гризти. І,
до речі, там я всі 9 класів на відмінно закінчив.
Світлана ДУМСЬКА.