У Старосільській ЗОШ І-ІІ ст., що в Маневицькому р-ні,
відбувся урочистий захід «Герої не вмирають», присвячений трагічним сторінкам сучасної
історії України. Організатори запросили батьків тих мешканцівсела, які
захищають нашу країну на Сході, і подякували, що виховали Героїв.
«Україна – країна трагедій і
краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше її знали, країна гарячої
любові до народу і чорної її зради», – такими словами розпочали захід учні 7-го
класу, які підготували його на чолі з бібліотекарем села Любов’ю Пархомчук та
класним керівником Петром Старком.
Діти співали патріотичних пісень,
танцювали з прапорами та синьо-жовтими стрічками в руках, а ще розповідали про
трагічні сторінки нашої історії: Голодомор, Велику Вітчизняну війну, знищення
УПА, вбивства під час Революції гідності та війну на Сході України.
Організатори заходу зібрали і продемонстрували багато фотографій із життя
солдатів села та району. Крім того, бібліотекар підготувала виставку матеріалів
про жителів району, які загинули на Сході України.
З теплими словами до матерів
звернувся сільський голова Віктор Регешук:
– Перше, що я запитую, коли
приходжу на роботу вранці: «Чи всі наші односельчани, які воюють, живі-здорові?».
Лише після цього швиденько молюсь і зі спокійною душею йду працювати. Ці хлопці
– Герої, адже не побоялися і пішли захищати нас із вами. Я низько вклоняюся їхніх
батькам за те, що виховали таких синів, – подякував Віктор Олексійович. На святі
також була присутня Любов Романюк – директор Колківського будинку культури, яка
прочитала свій вірш і теж звернулася зі словами вдячності до присутніх батьків.
Усього до школи прийшли
матері одинадцятьох солдатів. Звісно, вони не могли стримати сліз, дивлячись на
маленьких патріотів школи, які й самі плакали. «Дуже приємно, що тут нас не
забувають і підтримують. Справді, це нам зараз дуже й дуже потрібно», –
говорить Тетяна Тунік, син якої Сергій нині воює на Сході.
Учні подарували батькам наших
захисників квіти та ікони Богородиці, щоб вона захищала їхніх дітей від ворожих
куль, а також поклали квіти до пам᾽ятника «Невідомому солдату». Вчителі
звернулися до батьків воїнів із проханням повідомляти, якщо їхнім дітям буде
щось потрібно. Усі готові о зробити все можливе. Наразі школярі планують
провести благодійний концерт у День зустрічі випускників, зібрані кошти з якого
передадуть на Схід. На завершення Світлана Мартинюк, котра тимчасово виконує
обов᾽язки директора школи, подякувала учасникам заходу і від імені директора
школи Анатолія Брички, котрий пішов служити добровольцем та зараз проходить навчання
на Яворівському полігоні Львівської обл..
Тетяна ЛІТВІНЧУК.
P.S. Учні цієї школи вже давно займаються
волонтерською діяльністю: вони неодноразово відвідували Луцький військовий гарнізонний
госпіталь та лікарню у Липинах, де проходять реабілітацію українські солдати.
Діти під керівництвом директора Анатолія Брички спочатку самі організовували
збір, а потім привозили допомогу бійцям. Також висупали перед воїнами зі
словами вдячності.
Тепер же Анатолій Микитович передав цю роботу під
відповідальність педагога-організатора школи Наталії Градиської, адже,
незважаючи на всі перепони, прагне захищати свою батьківщину зі зброєю. Як
казав директор, так, як це роблять його колишні учні.