…20 років тому 20 лютого 1995 р.
зупинилося серце українського патріота, письменника-перекладача Віктора Ревухи.
Уродженець Холмщини все свідоме життя прожив на Волині. Тут, у Луцьку, зустрів
кохану дружину – Марію Олександрівну, разом виховували сина Романа…
Він
лишив по собі велику творчу спадщину – кілька десятків романів, повістей,
збірок оповідань і новел із німецької, польської, російської, осетинської,
литовської, які у 70-90-ті друкували «Молодь», «Каменяр», «Дніпро»,
«Український письменник», Політвидав, журнал «Всесвіт»… Декотрі з перекладів,
авторських есеїв і поезій досі не опубліковані. Вже 2007-го завдяки старанням
Марії Олександрівни побачив світ роман Тадеуша Доленго-Мостовича «Знахар» у
перекладі Віктора Ревухи з польської. Дружина письменника каже, що в архіві
письменника є ще й інші твори, які чекають свого доброго часу. Зокрема ціла низка
газетних статей літературознавчого характеру та статей на педагогічну тематику,
переклад (із нім.) філософського трактату Конрада Лоренца (лауреата
Нобелівської премії) «Вісім смертних гріхів цивілізованого людства».
Сергій
ЦЮРИЦЬ.
На
фото: Віктор Ревуха у колі друзів.