Реформу гривня підганяє
Сільські ради, які не зможуть жити за
новими бюджетними правилами, не матимуть іншого виходу – як об’єднуватися. «Якщо два керівники будуть довго думати, хто
з них лишиться: перший чи другий, то прийде третій», – так коротко і чітко голова
облдержадміністрації Володимир Гунчик окреслив процес входження місцевих рад у
реформовані міжбюджетні відносини.
Услід
за обговоренням цих питань на недавньому засіданні Кабінету Міністрів України приступили
до роз’яснювальної роботи і в регіонах. З інформації про бюджетні новації для
місцевих рад розпочали черговий робочий тиждень і на Волині.
Перший
млинець децентралізації найбільш глевким буде для найдрібніших громад. Бюджетна
«свобода» на практиці може стати якщо не ярмом, то прощальним вальсом для
десятків дрібних сільських рад. За умови пасивності громади, такого ж лідера та
життя у глибинці навіть ті «податкові» блага, які цьогоріч опустили на низи, не
врятують ситуації. Бо як заявив нам недавно один із сільських голів
Локачинського р-ну: «А що нам із податку з фізичних осіб чи податку на
нерухомість, коли в цьому селі фізичних осіб майже не лишилося, та й хати,
площею більше 120 метрів квадратних не знайдеш?..»
Саме
такі сільські громади держава підштовхуватиме до адмінреформи, фактично не
оголошуючи початок самої реформи. Цьогоріч Державний бюджет вступатиме у міжбюджетні відносини лише з
обласним бюджетом, районним чи бюджетом
об’єднаних громад. Що це означає? Тепер залучити кошти з Державного бюджету на,
скажімо, розвиток інфраструктури в
окремому селі можна буде, якщо цей населений пункт входить до так званої
об’єднаної громади. Інакше – ні. Існування таких адміністративно-територіальних
одиниць обумовлене у вже прийнятому Законі України «Про добровільні об’єднання
територіальних громад». Саме на цьому під час виступу на оперативній нараді в облдержадміністрації наголосив директор
департаменту фінансів облдержадміністрації Ігор Никитюк. А Володимир Гунчик
просив керівників районів звернути на це особливу увагу: «Ніхто силою громади
не об’єднує! Це повинні зрозуміти на низах. Якщо одна сільська рада і друга не
можуть забезпечити мінімальних надходжень до сільських бюджетів, щоб утримувати
свої населені пункти, то можливості об’єднаної громади виростають в рази! І коли
десь два голови думатимуть, як об’єднатися і хто з них залишиться на посаді, то
– прийде третій, який точно дасть можливість людям відчути турботу про них».
За
словами Ігоря Никитюка, на Волині – 178 сільських громад (а це 40%), які точно
не в силі забезпечити себе необхідними ресурсами. Це не означає, що всі вони
лишаться без жодної копійки: гроші на освіту, медицину, тощо – будуть. Йдеться
про кошти у бюджеті на розвиток територій.
Не
бути інертними закликав лідерів сільських і селищних громад Володимир Гунчик. І
наголосив: «Якщо хтось думає, що ми профінансуємо з обласного бюджету витрати
на заробітні плати працівникам сільських рад, то цього не буде. Немає цих
коштів. Об’єднуйтеся! І надія на те, що вони будуть – безпідставна. Я
впевнений, що таку ж позицію займуть районні ради, бо нема законодавчих підстав
діяти по-іншому».
Тільки
у випадку об’єднання громади матимуть змогу отримувати субвенції на розвиток
інфраструктури. У такій громаді діятиме одна сільська рада, у всіх інших
населених пунктах – старости, що теж будуть посадовими особами. До обрання
старости його обов’язки виконуватиме колишній сільський голова.
«Це
– фактично перший етап адміністративно-територіальної реформи. Закон «Про
об’єднання територіальних громад» діє. Держава поетапно дозволяє добровільно
розпочати цей процес, давши змогу отримати для цього і певний фінансовий
ресурс», – зауважує голова облдержадміністрації.
У
виконавчій владі нині беруться за детальну роз’яснювальну роботу. Аби на місцях
зрозуміли, як жити і де брати на це кошти. Власне, ця ситуація і стане іспитом
для діючих сільських та селищних голів. Не за горами – вибори.
Олена
ЛІВІЦЬКА.