В актовому залі ДП «Ківерцівське ЛГ»
відбувся захист проектів лісових культур чотирьох державних підприємств –
«Ківерцівське ЛГ», «Цуманське ЛГ», «Рожищеагроліс» та «Волинський лісовий
селекційно-насіннєвий центр». За традицією ці проекти захищають головні
лісничі, інженери лісових культур та лісничі держлісгоспів. А в ролі екзаменаторів
виступають досвідчені лісоуправлінці. Цього разу ВОУЛМГ представляли головний
лісничий Сергій Шеремета, начальник відділу лісового господарства Борис Бабеляс
та головний спеціаліст Володимир Неводнічик. Кожне лісництво підготувало
детальні проекти поки що «паперових лісів», які вже цієї весни можуть стати
чиєюсь втіленою мрією.
Так, всі волинські ліси, аби почати свою рівненьку
стежку до неба, спершу «замріювались» лісівниками, відтак за всіма канонами
лісівничої науки «проектувались» на папері, а згодом висаджувалися на
конкретних площах.
– Щоб створити такий «паперовий проект», лісівникам
потрібно було побувати на кожній конкретній ділянці, зробити обміри місцевості,
визначити тип грунту, його родючість, перевірити на наявність хвороб та
шкідників, врахувати можливий вплив породи-попередника на лісові насадження,
які плануються до посадки, – кажуть фахівці. – Для цього потрібно мати
спеціальні природничі знання.
«Архітектори лісу» цього дня зодягли свої парадні
костюми, мали якийсь особливий настрій. Ціла бібліотечка «Лісотворів»
лежала перед експертами «зеленої архітектури». Я бачив, як уважно вони
перегортали сторінку за сторінкою, читаючи лиш їм зрозумілі «лісівничі
письмена».
Тим часом головний лісничий лісоуправління Сергій
Шеремета, привітавши колег із знаковим етапом лісового року, надав слово
Володимиру Неводнічику.
– З цієї наради фактично розпочинається лісокультурницька
кампанія, – наголошує Володимир Дем’янович і додає: – Цьогорічний захист
проектів лісових культур показав, що проекти стають більш досконалими.
Відтак детально зупиняється на нормативних документах,
інструкціях з проектування, типах лісових культур. Акцентує на важливості
використання сучасної техніки, спеціалізованих плугів. Особливий акцент робить
на природному поновленні лісу. Як приклад, приводить лісову площу у кварталі 18
Лопатенського лісництва.
– Тут наглядно можна показати, – мовив, – чого можна
досягнути, якщо все правильно провести. Є результат. На самоплив
лісовідновлення лишати не можна.
А ще веде мову про правила створення лісових культур:
«Вони записані в серці кожного лісівника». Серед найважливіших – ідеальна
очистка ділянки, підготовка грунту, якісне насіння, стандартний садивний
матеріал, терміни садіння, запас вологи, професійність садівничих і їх
відповідальне ставлення до творення лісів. Наводить багато конкретних
прикладів, дає підказки, скажімо, про використання на відповідних площах
вологонакопичувачів та препаратів боротьби з хрущами, застерігає від садової
бовтанки з рудої глини, яка може перетворитися на глечик, з якого саджанцю вже
не вибратися… А при загнутому корінці навіть при гарному пухкому грунті похибка
виявиться тільки на четвертий-шостий рік, коли деревце почне всихати… Навіть
кут посадженого стовбурця може зіграти фатальну роль у долі саджанця… Про
насіння і його снігування – за місяць до висівання… А також про досвід, яким
можуть похвалитися лісівники ДП «Ківерцівське ЛГ»: «У кварталі 4 Ківерцівського
лісництва у районі с. Бодячів для природного лісовідновлення лісівники
скористалися шишками зрубаних сосен. Їх не спалили, як зазвичай, а обірвали і
невеличкими купками розкидали по відведеній під природне лісовідновлення площі…
Біля кожної проросло 15-20 сіянців…» Головний спеціаліст відділу лісового
господарства Володимир Неводнічик має унікальний досвід, пройшов усі щаблі
лісовода, об’їздив волинські ліси, знає, як вони творилися, ростуть… Він –
великий авторитет у лісівників усієї Волині, до нього дослухається не тільки
молодь, а й досвідчені лісоводи.
А потім почергово перед «екзаменаційною комісією»
захищають свої проекти лісових культур представники ДП «Цуманське ЛГ», ДП
«Ківерцівське ЛГ», ДП «Рожищеагроліс», ДП «Волинський лісовий
селекційно-насіннєвий центр». Начальник лісового відділу ВОУЛМГ Борис Бабеляс
уточнює в інженера лісових культур ДП «Цуманське ЛГ» Олександра Лящені схему
посадки однієї з площ, висловлює думку, що насадження дуба, як і сосни,
не варто суміщати з вільхою, адже час достигання у цих деревних порід
суттєво різниться, якісного стиглолісся не виростиш. Відтак розгорається
дискусія про ще одну посадкову схему з використанням сосни, модрини і каштана,
лісоуправлінці висловлюють думку, що для модрини на цій ділянці занадто бідний
грунт. Але й про сусідство сосни і модрини на теренах Волині вже є достатньо
спостережень, щоб висловлювати певні застороги чи схвалення.
– Для модрини, – чую, – найкраще підходить С-3. А на цій
ділянці – болото. З типу Б-2, – радять, – модрину варто виключити…
А ще хтось із трьох екзаменаторів зауважує щодо
запланованого підсіву на ділянці природного поновлення насіння вільхи чорної:
«Ви скільки насіння вільхи зібрали? Де будете купувати? Чи зафрахтували під це
кошти? Для чого ж тоді планувати те, чого не можна буде зробити?»
Почув і добре слово про лісничого Партизанського
лісництва: «У нього всі культури виходять вдатними!» – а відтак і більше прав:
«Можна потиснути руку й побажати: проектуй, що хочеш, сади, що хочеш, у тебе
усі культури нормальні!»
А ось увагу виконувача обов’язків головного лісничого ДП
«Ківерцівське ЛГ» Андрія Ткачука Володимир Неводнічик, попередньо похваливши за
роботу, звернув на 10-30-річні лісокультури: «Про них забуваємо і головна
культура починає десь діватися…» І так буває… У перші роки новоствореним
культурам приділяється потрібна увага, здавалося б, з них буде ліс… Але
насівається березина і осиця і головна порода опиняється у небезпеці.
А там зайшла мова про попередника березу: «Як же по
березовому зрубу планувати березові насадження? Там би добре росли сосна чи
дуб… Граб, береза, осика, вільха – похідні для дубового поновлення…» А там
зайшла мова про ясеневий зруб, про виявлену кореневу губку, відтак і відповідна
схема посадки з прийнятними саджанцями… Почув і про місцевий досвід суміщення
модрини з дубом-крупноміром…
Так крок за кроком і обговорили всі проекти, до декотрих
колегіально внесли суттєві і вчасні корективи… Всі обізнані з об’єктивною
реальністю: «У лісі, коли посадиш, щоб виправити помилку, потрібно чекати
сто років…»
Відтак головний лісничий ВОУЛМГ Сергій Шеремета дякує
усім за відповідальне ставлення до роботи, окреслює найближчі завдання, розповідає
про лісову політику у державі, проекти нових законів, дискусії стосовно
лісоведення у найвищих ешелонах влади, про управлінський курс, проблеми і їх
подолання, про виживання галузі… Зокрема, й про роботу лісівників, державної
лісової охорони, дотримання законності і порядку, про прозорість господарювання
і відповідальність перед державою і місцевими громадами…
Ось так твориться «зелена архітектура» майбутнього. І
серед її творців найкращі «архітектори лісу» – лісоводи Волині.
Сергій ЦЮРИЦЬ.
На фото автора:
захист проектів.