Про м. Волноваха Донецької обл. тут, на
Волині, знає кожен через трагічні події. На жаль. Тож коли влада Луцька оголосила
про те, що відбудеться підписання угоди про партнерство між обома нашими
містами, громадськість сприйняла таке дещо неоднозначно. І для цього є
об’єктивні причини.
Перша
і найболючіша для нас: убивство українських солдатів у травні минулого року, де
значно переважали волиняни, не відбулося без участі місцевих мешканців. Так, ми
не можемо про це мовчати. Досі справа не має завершення і винні не понесли покарання!
Волноваський
міський голова Сергій Демченко та народний депутат України Дмитро Лубінець,
обраний по мажоритарному виборчому округу з центром у Волновасі, перебуваючи у
Луцьку, разом із секретарем Луцької міської ради Сергієм Григоренком та владою
Кузнецовська – ще одного міста-партнера Луцька – поклали квіти до могил
солдатів колишньої 51-ї механізованої бригади Віталія Махновця, Дмитра Йовзика,
Володимира Зарадюка, котрі поховані у с. Гаразджа на Алеї почесних поховань.
Сергій Демченко просив прощення. Розповідав також, що у них нещодавно – у Прощену
неділю – відбулася акція «Схід і Захід разом». А також говорив про те, що зараз
вирішують, де і яким саме буде пам’ятний знак на місці трагедії. Говорив
українською і щиро. Так сталося, що це спілкування відбулося на кладовищі.
Наступного
дня Луцький міський голова Микола Романюк та його волноваський колега Сергій
Демченко підписали Меморандум про співробітництво. Був традиційний обмін
сувенірами – українськими, розмови про дружбу не на словах. Але однозначно:
найбільше зворушив фільм про Волноваху. Уривок про те, як той же Сергій
Демченко спільно з місцевими мешканцями вшановують наших солдатів на місці
трагедії і знову просять прощення, присутні дивилися стоячи. До речі,
запропонував таким чином вшанувати наших героїв Сергій Володимирович.
Якщо
офіційно і без зайвих емоцій, то під час цього візиту міські голови обговорили
напрямки співпраці. Микола Романюк інформував про соціально-економічний
потенціал міста, розповів про міжнародне співробітництво та проектну діяльність
Луцька у різних сферах життя, що дало можливість залучити значні кошти в економіку.
А Сергій Демченко під час першої зустрічі зазначив:
–
Коли ми збиралися в дорогу, хвилювалися… Попри те, тепер такий час, що ми як
ніколи повинні бути разом. Маємо показати такими зустрічами: ми – єдиний народ,
одна країна. Ми дуже раді, що ця зустріч відбувається і дуже сподіваюся: ми
станемо містами-побратимами, містами, які єднають країну.
Діти
не бувають нещирими. Учні волноваських шкіл підготували подарунки нашим
школярам. Там – українці та україночки, там – слова про дружбу.
«Как
приятно осознавать, що Вы держите в руках письмо, которое я писала сердцем, с
болью взирая на то, что творится сегодня на нашей Украине»,– пише
одинадцятикласниця волноваської школи №1 Євгенія Дехтяр.
Керівники
наших міст домовилися, що їхні діти приїдуть особисто знайомитися з нашими, а
делегація від Луцька відвідає Волноваху.
І
зрозуміло одне: можемо довго, часто і натхненно говорити про те, що ми – єдина
країна, що нема Заходу і Сходу, а є Україна. Проте поки на рівні отаких звичайних
людських взаємин поміж мешканцями міст, містечок і сіл не знайдемо порозуміння,
слова «Схід і Захід разом» так і залишаться словами.
Світлана
ДУМСЬКА.