Пропонуємо вам декілька народних лікувальних
рецептів, які здавна використовують.
ЯЄЧНА
МІКСТУРА
1
скл. кип’яченого молока,1 ст. л. меду,1 ст. л. масла вершкового, ¼ ч. л. соди, 1
яєчний жовток, добре збитий.
У
теплому молоці ретельно змішати мед і масло, потім додати соду і жовток, знову
перемішати і пити маленькими ковтками. Випити ще до того, як молоко схолоне.
ЛІКУВАЛЬНІ
СИРОПИ
Із цибулі: в 1 л окропу
всипте 1 скл. цукру і переміщайте до повного розчинення, туди ж покладіть дві
середніх цибулини і варіть на слабкому вогні 1 год. Далі цибулини витягніть.
Такий сироп приймайте теплим по півсклянки 3-4 р. на день (дітям – по 50 мл).
Із редьки: візьміть більшого
розміру редьку, середину виколупайте, а знизу коренеплід надріжте (редька має
набути форми посудини). У цю «посудину» покладіть натурального меду і залиште на
години 3-4. Коли мед натягнеться соком редьки, вживайте цей сироп 3-4 р. на
день по 1 ст. л.
Із моркви: морквяний сік
сам по собі зменшує напади кашлю. Та позаяк цей сік може спровокувати пронос,
то можна змішувати його з молоком (1:1).
КОМПРЕС
1
ст. л. меду, 1 ст. л. вершкового масла, 1 ст. л. горілки.
Змішати
інгредієнти, нагріти на паровій бані, аби вони перетворилися в однорідну масу.
Теплу (але не гарячу) суміш у невеликій кількості помістити на марлю, прикласти
до горла, обмотати теплим шарфом. Така процедура допомагає сухий кашель
перевести в мокрий.
ІНГАЛЯЦІЯ
5
картоплин, сода, сіль.
Сиру
картоплю ретельно помити, зварити « в мундирах», за 5 хв. до вимикання додати
солі. Потовкти, погасити содою і дихати парою. Якщо процедуру проводите дитині,
стежте, аби дитя не попекло дихальних шляхів і не торкалося гарячої каструлі.
Коли
пара вже не йтиме інтенсивно, в цю суміш додайте 1 ст. л. горілки-перваку,
замотайте картоплю в целофанові торбинки й покладіть як компрес на грудну
клітку (але оминайте ділянку серця!) і на спину між лопатки.
Якщо
суміш надто гаряча, торбинки замотайте у тканину і тоді вже кладіть на тіло. Компрес
тримайте, доки лишатиметься теплим.
Цю
процедуру найліпше робити перед сном, аби після неї не виходити на холод.