22 квітня у Києві відбуваються наймасованіші після Революції гідності вуличні акції протесту. Після з’їзду гірники не поїхали додому, а вирішили вимагати від чинної влади розвитку вугільної галузі, забезпечення електроенергетики вітчизняною сировиною, вчасного розрахунку за шахтарську працю і – звільнення з посади Міністра вугільної промисловості та енергетики Володимира Демчишина, а за певних обставин – і відставки глави Кабміну Арсенія Яценюка.
Оливи в вогонь підлила позавчорашня заява міністра, що, мовляв, із 95 українських шахт лише 35 залишилиася на підконтрольній Києві території. Інші працюють на бандитів та російських окупантів. Але й ця крапля українського вугілля в морі видобутку, виявляється, може щеснути: пан Демчишин заявив, що невдовзі ще 5 вітчизняних копалень буде закрито.
Це, а також пустопорожні заяви урядовців про захист законних інтересів шахтарських колективів, ігнорування вимог профспілкових організацій, неувага до пропозицій громадськості щодо скасування драконівських цін та тарифів і стали причиною вибуху гніву «підземних пролетарів». 22 квітня, в чергову річницю народження Владіміра Лєніна, вони спочатку пікетували Адміністрацію Президента України Петра Порошенка, який перебуває з візитом у Франції.
З обуреними людьми поспілкувався перший заступник глави адміністрації Віталій Ковальчук, згодом заявивши: «В Адміністрації Президента очікують від Кабінету міністрів ефективних дій щодо вирішення проблем шахтарів.Основні з них – розглянути кризову ситуацію у вугільній промисловості, вплинути на уряд щодо погашення заборгованості по зарплатах, провести засідання РНБО щодо ситуації у паливно-енергетичному комплексі».
Оскільки 21 квітня на з’їзді шахтарів у Києві ухвалили іще й вимогу про відставку міністра енергетики та вугільної промисловості Володимира Демчишина, то страйкарі пішли під будівлю КМУ вже не тільки з вимогою позбавитися від пана Демчишина, але й – відставки Арсенія Яценюка. Паралельно відбувається й пікетування споруди Верховної Ради України, яка, власне, й сформувала нинішній склад уряду та несе за нього повну політичну відповідальність. Щоправда, парламентарям не до шахтарських вимог: всю середу вони між собою билися та сварилися, демонструючи повну нездатність правлячої коаліції ухвалювати потрібні для держави закони та здійснювати адекватні кадрові призначення. Цього разу найголовнішою проблемою стала відмова певних фракцій голосувати за конфіскацію всього майна Росії, яке є на території України…
Особливо ж негативні емоції в шахтарів, серед яких є й кілька десятків представників вугільних колективів Нововолинська, викликала поява величезної кількості повністю споряджених для боротьби з масовими акціями та вуличними безладами міліціонерів та нацгвардійців.
Події продовжують розвиватися з калейдоскопічною швидкістю… Згадуючи події осені 2013-го, все починалося з вимоги звільнити міністра Віталія Захарченка, потім прем’єра Миколу Азарова, а коли цього не відбулося, то майдан пішов на переможний штурм. Тому, цілком можливо, що одними лише політичними «скальпом Демчишина» цього разу не обійдеться… Щось тереба буде робити й з владною «головою Яценюка».
Роман УСТИМЧУК.
На фото агенції УНІАН: наразі шахтарі страйкують мирно, але проти них – стіна оснащених усіма засобами фізичного впливу правоохоронців і спецпризначенців.