День перемоги 9
травня щемить усвідомленням того, що таке війна, і нагадує нам, який важливий мир
на землі. 70 років минуло відтоді, коли закінчилася Друга світова, щороку
перемогу згадували ветерани зі сльозами на очах, а сьогодні, на жаль, про війну
знають і говорять їхні онуки та правнуки.
Працівники державного
підприємства «Любомльське лісове господарство», як і щороку, цьогоріч відвідали
своїх ветеранів, привітали з днем Перемоги та побажали здоров’я, радості, злагоди
у домі та мирного неба над головою. Як завжди привітно і усміхнено зустрічають вони
гостей на порозі своїх домівок. А це – Михайло
Пилипович Самолюк, гостинно нас запрошує, захоплено згадує-розповідає про цікаві
моменти у роботі. Валентина Михайлівна
Теніна жваво цікавиться-допитується, хто ми, які посади займаємо, як
працюється нам у теперішній час. Анатолія
Васильовича Дроздовича застали, як саме збирався в дорогу до Києва, тому
поспішав, а в очах світився хвилююче гарний настрій перед зустріччю із
Президентом Петром Порошенком, який мав привітати ветеранів і потиснути їм руку.
На подвір’ї дому зустріли Андрія
Олексійовича Євтушка, який саме повертався зі школи, де на зустрічі
спілкувався із школярами. Одразу впадає в очі над його будинком вивішений
жовто-блакитний стяг. «Це мій боєць – правнук Андрій вивісив, як прийшов із АТО
у відпуск,» – пояснює дідусь.
Ось такі вони – щирі
і дружелюбні, проживши чимало віку, не втратили свій оптимізм і тепло, адже
цього дуже не вистачає у наш час, тож є життєвим прикладом для нас.
Люба Хвас.
Фото автора.