Рушієм змін у кожній державі є зміни до податкового законодавства. У нас відбувся перерозподіл різних платежів та зборів. Частину грошей спрямували у місцеві бюджети. Скасували низку пільг. Ввели нові податки…
Але чи призвело це все до реальних позитивних змін? Чи чесні платники податків побачили якусь користь від того, що ретельно наповнюють бюджети різних рівнів? Чи почали громадяни та підприємці після цього всього жити краще?
Модель податкової системи України в контексті децентралізації влади, її якість та вплив на життя громадян аналізували під час круглого столу, що провела ГО «Центр Реформ». Голова цієї громадської організації, депутат облради від Луцького округу №38 Ігор Чорнуха не зміг узяти участь в обговоренні, яке зініціював: він терміново відбув на Схід. Там виконував не менш важливу місію – розбудовував оборонні споруди.
А до розмови в Луцьку ГО «Центр Реформ» залучила експертів, серед яких – доктор наук, професор СНУ ім. Лесі Українки Микола Карлін, начальник управління фінансів Луцької міськради Лілія Єлова, начальник управління доходів і зборів із фізичних осіб Луцької ОДПІ Ігор Невар, голова Громадської ради при облдержадміністрації Ігор Дильов, громадський діяч Петро Гоцалюк, депутат Луцької райради Ігор Члек, співзасновники ГО «Центр Реформ» підприємець Віталій Почтарук та головний редактор «Волинської газети» Володимир Данилюк, а також виконавчий директор цієї організації Анатолій Пархом’юк, який слушно зауважив: прецедент безповоротності адміністративно-територіальної реформи в країні створили прийняті Верховною Радою ще торік новий Податковий кодекс та Закон України «Про бюджетну децентралізацію».
Органам місцевого самоврядування (сільські, селищні, міські ради) делеговано додаткові повноваження. В результаті вони мали б отримати додаткові надходження податків та зборів – ресурс. За прогнозами, для здійснення діяльності. Після впроваджених змін в оподаткуванні місцеві бюджети повинні здобути втричі більше надходжень.
Утім очевидні не лише окремі плюси, а й великі мінуси податкової реформи, «спущеної згори» буквально в авральному порядку.
Це, в першу чергу, стосується єдиного соціального внеску, вважає представник бізнесу Віталій Почтарук: «Ніде у світі процес реформування не відбувається безболісно. Так було і в сусідній Польщі, про приклад якої ми всі часто нині згадуємо. Однак найперше підприємці чекали змін в оподаткуванні єдиного соціального внеску. Але коли нова система почала діяти, стала очевидною нереальність її виконання. Та й скасування пільг для новоствореного бізнесу – теж не сприяє розвитку дрібного підприємництва. Я вже не кажу про «тіньові схеми», коли «шабашники» різних категорій виконують різноманітні роботи, але ніяких податків не платять. Де ж тоді візьмуться гроші на тролейбуси чи дитсадки?».
На прикладі звичайнісінького квитка зі штрих-кодом для міського громадського транспорту, яким користуються пасажири у німецькому Берліні, Володимир Данилюк продемонстрував, якою має бути система оподаткування в сучасній цивілізованій європейській країні. Звідси – не лише прозорий облік перевезень, а й надходження до бюджету: «Якщо говорити образно, то вся українська податкова система повинна вміщатися в отакий проїзний квиток! І наша громадська організація – за те, щоби вона була дієвою, підконтрольною і зручною для людей».
Чимало податків та зборів передано місцевим бюджетам. Та «на низах» тільки вчаться ефективно їх освоювати. Лілія Єлова впевнена, що внаслідок податкових реформ казна міста отримає значно більші надходження. Зокрема до місцевих бюджетів тепер адмініструється транспортний податок та 5% від акцизного збору: «Нині пропонують кошти з продажу нафтопродуктів передати в обласні бюджети, щоб розподіляти їх рівномірно (адже у нас є такі території, де зосереджено чимало АЗС, а є такі, де – жодної). Але тут, на мою думку, є дві сторони медалі. Якщо в результаті реформи громади об’єднаються, то це якраз і будуть ресурси на їх розвиток. Зрештою, у діючий закон завжди можна внести зміни. А до таких змін спонукають і подібні обговорення».
Ігор Дильов стверджує, що, попри задекларований курс на реформи, малому та середньому бізнесу в країні розвиватися все ще дуже важко. Насамперед – через обмежений доступ до кредитних ресурсів та відсутності будь-якої підтримки з боку держави. А Петро Гоцалюк акцентував: із 1-го липня планують ввести касовий збір для підприємців так званої третьої категорії: «Це – нонсенс, зашморг на шиї бізнесу. А систему оподаткування треба максимально спростити».
Резюмував обговорення професор Микола Карлін. «Я за революції, але – поступові», – наголосив він. Науковець переконаний: аби бюджети справді отримали надходження, треба боротися з тіньовими доходами і навчитися декларувати все, що заробляємо. Від урядовців та парламентарів він очікує, що вони в проведенні реформ (насамперед, податкових) будуть користуватися не власними інтересами, а враховуватимуть пропозиції науковців та нарешті відповідатимуть інтересам народу.
Повернувшись із зони АТО, Ігор Чорнуха звернув увагу і на ще одну важливу проблему: «Діє закон, за яким люди, які мобілізовані та тимчасово залишили місце роботи, зберігають за собою місце праці та їм нараховується зарплатня. Але на практиці держава ще не повернула роботодавцям жодної копійки. І це абсолютно неправильно. А є такі військовослужбовці, які раніше не мали постійного місця роботи, але які повертаються додому і потребують роботи! І ось тут – ще одна загальнонаціональна проблема, бо програма психологічної допомоги мобілізованим – це добре, а забезпечення захисників Вітчизни роботою та можливістю повертатися до звичайного життя в умовах трудового колективу – це набагато краще і корисніше. Тому влада повинна допомагати створювати нові робочі місця для учасників АТО, й хоча б на рік підприємства треба звільняти від сплати податків. Зокрема – єдиного соціального внеску!».
За підсумками обговорення «Центр Реформ» напрацював цілком конкретні пропозиції. Ось основна суть.
Податок на прибуток – складний механізм визначення валових доходів та витрат дає можливість недобросовісним платникам податків уникати сплати податку на прибуток. При введенні податку з обороту (взамін податку на прибуток) урівняє всі підприємства і заставить платити усіх без винятку.
Податок на додану вартість – нововведення про запровадження електронних рахунків обліку ПДВ. Цей механізм наразі є неефективний, при кризовій ситуації у всіх галузях будуть вилучатися кошти з обороту підприємств, які їм вкрай необхідні, особливо для виплат із заробітної плати, а кошти будуть просто «зависати» на казначейських рахунках.
Реформа уряду щодо зменшення єдиного соціального внеску – це дискримінація щодо тих компаній, які легально виплачували зарплати своїм співробітникам. Це зможуть зробити тільки «мінімізатори», які платили мінімальну зарплату, а суму в «конвертах» – в кілька разів більшу. Їм запропоновано «вийти з тіні».
Земельний податок – ставки податку на земельні ділянки, де розміщено соціальні об’єкти, діють без пониженого коефіцієнту або мінімальної ставки податку. Це унеможливлює розвиток соціальної сфери на благо людей.
Необхідно також переглянути мінімальну заробітку плату, підняти до обґрунтованого рівня, тобто до рівня цін. В іншому випадку тотальна неплатоспроможність громадян зруйнує всі сфери економіки та всі соціальні програми.
Для здешевлення житлового будівництва необхідно звільнити від сплати ПДВ за виконані роботи зі спорудження житла (зараз пільга діє при реалізації житла, крім їх першої поставки – тобто вторинний ринок).
Основне для кожного підприємства – чітко прописані закони України, якими вони керуються при своїй діяльності. Але після їх ухвалення нардепи та урядовці починають приймати низку поправок – це дає безмежне поле для довільного застосування податковими органами різноманітних каральних функцій, бо самі податкові роз’яснення – недосконалі.
ГО «Центр Реформ» сформував окремий пакет пропозицій до органів влади, від яких безпосередньо залежить прийняття рішень щодо реформ. Але ці зміни повинні, насамперед, приносити славу не тим, хто їх запроваджує, а бути корисними для суспільства. Тобто на благо кожному з нас.
Ольга РОМАНЮК.
На фото автора: голова правління ГО «Центр Реформ», депутат облради Ігор Чорнуха; під час круглого столу на тему податкових змін.