Як
тільки 5 травня на Волині запрацював Офіс реформ, громадськість уголос
заговорила про те, що новостворені громади матимуть такі ж можливості для
розвитку, як і міста обласного значення. І разом із тим отримають немало
додатковим обов’язків. Питання, якими ж будуть омріяні матеріальні преференції
від держави, взагалі стало №1. Словом,
розпочався активний процес децентралізації, про котру раніше багато говорили,
але зовсім не реалізовували на практиці.
Анатолій Пархомюк, із котрим
сьогодні розмовляємо, – директор Офісу реформ у Волинській області.
–
Розпочнемо із найцікавішого: грошей. Поясніть якомога доступніше: яку ж таку
«солодку цукерку» обіцяє держава тим громадам, котрі зможуть об’єднатися за Методикою?
– Найбільшим за останні 10 років кроком у
напрямку бюджетної децентралізації експерти називають прийняті зміни до
Бюджетного та Податкового кодексів України, на основі яких сформовано Державний
бюджет на 2015 рік.
Матеріальне заохочення до об’єднання
і справді є: це в першу чергу 60% податку на доходи фізичних осіб. А ще –
акцизний податок, податок на майно, 100% єдиного податку і також усі 100%
податку на прибуток підприємств. Залишатиметься на місці і частка плати за
надання адміністративних послуг, рентної плати за користування надрами
місцевого значення, плати за ліцензії та за державну реєстрацію,
адміністративних штрафів та штрафних санкції, дивідендів, місцевих позичок та
плати за видачу місцевих гарантій, власних доходів бюджетних установ. Також ці
бюджети отримають 25% екологічного податку, 1,5% від обсягу продажів продукції,
90% коштів від продажу земель несільськогосподарського призначення та інші
доходи.
–
Побудова спроможної місцевої влади – завдання, яке стояло з моменту створення незалежної
України. Але так сталося, що його виконання постійно якось відтерміновувалося…
Зараз просто нікуди відкладати?
– Так, усі ми бачимо, що відбувається
на Донбасі. Це наслідок недецентралізованості місцевої влади. Звичайно, ця причина
не визначальна, але одна з таких… Тож особисто я переконаний: нині одна з
нагальних потреб – децентралізація влади і системна реформа місцевого
самоврядування.
– В
основі цієї реформи лежить ідея спроможної територіальної громади. Чим ця
спроможність визначається?
– Знову ж таки – тією ж Методикою. І
там чітко прописано, якими є вимоги. Але зараз не вникатиму у глибину, бо про
це вже неодноразово наголошував і я особисто, і експерти Офісу реформ під час
численних зустрічей із представниками громад.
Насправді все дуже просто:
спроможна громада – така, яка має джерела наповнення свого бюджету, відповідну
інфраструктуру, землю та гарні кадри з цікавими ідеями. Наголошую: людський
ресурс – особлива цінність кожної громади.
–
Хто керуватиме тією громадою?
– Обраний голова.
– А
що буде з районами?
– Про таке ще рано говорити. От
районних рад і адміністрацій не буде.
–
Вже можна говорити принаймні про адміністративні центри, які будуть на Волині?
– Процес на стадії обговорення і
домовленостей. Ймовірно, окремі громади, котрих поки не було у переліку,
зможуть довести свою спроможність.
– Наприклад.
– От село Смолигів Луцького району.
Завдяки ініціативності сільського голови та тій роботі з благоустрою, котру там
провели останніми роками, вони мають усі шанси. Люди працюють, і на їхньому
прикладі хочеться показати: в жодному випадку не варто боятися ставити перед
собою амбітні цілі і головне – працювати, працювати, працювати…
– У
принципі, не секрет, що ця робота мала би впасти на плечі облдержадміністрацій…
Не розумію: навіщо створили офіси реформ? Для чого нам іще одне навантаження на
і так дірявий з усіх боків бюджет?
– Щодо навантаження, то одразу
«розчарую» вас: роботу офісів курує в рамках проекту Асоціація міст України.
І створили офіси для того, аби
врешті ця реформа таки відбулася. Давайте будемо відвертими: поки жодна реформа
в Україні не стала успішною. А нам дуже потрібні зміни у державі, вже хоча б
для того, аби зберегти цілісність і подолати цю жахливу бідність, спричинену
страшною корупцією… Чи, може, ви станете стверджувати, що нам і так добре?
–
Ні, звісно.
– Тому ні перед жодним із нас зараз
не повинні виникати сумніви: потрібно чи ні змінювати державний устрій.
Потрібно, однозначно потрібно! Адже
це принаймні спроба налагодити ситуацію. Тим більше, що така система
самоврядування довела свою спроможність у сусідній Польщі, тій же Латвії.
Ви запитували про офіси реформ. Наше
призначення – забезпечити оту добровільність через спілкування із
представниками громад, якщо у них виникають сумніви чи проблеми. Наша функція –
комунікативна.
Хочу пояснити вам іще кілька речей.
Об’єднання може бути лише добровільним, причому – з обох боків. І я вкотре
наголошую на слові
«об’єднання», тобто це – співпраця на рівних.
Запитувала
Катерина ГАВРИЛЮК.