«Лісова пісня» гостинно приймає відвідувачів. Зустрічає привітними посмішками у реєстратурі, котра ще досі не перетворилася на reception, що надзвичайно приємно дивує і по-рідному запрошує.
Ошатні будиночки, просторі кімнати. І тиха гавань лісу. Він навколо. А ще – квіти рядочками, рівно стрижені кущі і всілякі казкові персонажі – від дивакуватих ведмедів до кругленьких чоловічків. Але царює тут озеро Пісочне, яке навіть у негоду вражає природною чистотою та неймовірною красою.
Якщо ви плануєте шумні вечірки і любите постійний гам навколо, то вам краще… відвідувати нічні клуби. У Волинському обласному санаторії «Лісова пісня» – спокій: тут природа лікує душу, а фахівці повертають зруйноване буднями здоров’я. Відпочивальники подекуди сидять на лавочках, прогулюються алеями, замріяно споглядають озеро, а непотріб викидають у смітники – чистота навколо.
І ось – історична мить. Треба ж так було, аби фотоапарат закарбував у пам’яті таблички на головному корпусі, котрі за півгодини вже кануть у Лету від рук місцевих працівників.
Зверху напис – «Побудовано на честь 50-річчя Радянської влади», під нею – «Реконструйовано в 1996 році на честь 5-річчя Незалежності України». І ніякої поміж ними війни – лише мирне співіснування до кінця своїх днів.
…Та люди – не камінь.
Світлана ДУМСЬКА.
Фото автора.