Навіть після того, як у заповідному шацькому урочищі Гряда під носом у всіх доморощених волонтерів, активістів, міліціонерів і прокурорів невідомі розібрали і вивезли в невідомому напрямку два розкішних особняки, власність яких приписувалася в одному варіанті Вікторові Януковичу, а в іншому – Миколі Азарову, перспектива перетворення «Волинського моря» на місце доступного, безпечного і комфортного відпочинку громадян України та гостей з-за кордону залишається террою інкогніта. Бо влада змінюється, а усталені та звичні для місцевої «еліти» правила гри – залізобетонні.
Наприклад, як і раніше, з усіх автотуристів справляють так званий «екологічний збір». На що витрачають мільйонні кошти, ніхто не знає, бо на берегах Світязя та інших озер – буквально гори сміття. Хіба що на елітному пляжі в Іллічовці його нема – там ефективно працює приватна система прибирання…
Пончики (економічна криза!) подорожчали до 8 грн за штуку. Житло, як і колись, здають в оренду підпільно, а власники котеджів ніяких платежів у бюджет не вносять. Ба, про що кажемо, коли навіть у центрі села функціонують атракціони, де ніхто ніяких квиточків зроду-віку не видає…
Словом, Світязь сьогодні – це дорожнеча, антисанітарія і вольниця для спритників і махінаторів усіх мастей. Єдине, що втішає, – це оптимістичний настрій місцевого заповідного птаства. Одна з лебединих родин уже настільки звикла до людей, що у чітко визначений час наближається до берега, аби скуштувати шматочки хліба, якими діляться з ними чуйні громадяни…
Роман УСТИМЧУК.
На фото автора: отак і живемо… на Світязі.