«У чому сила, брате?» – «В грошах. У кого їх більше, той сильніший…» – «А я думаю,що сила – в правді. У кого правда – той і сильніший»… Недарма пригадалися ці слова з відомого фільму. От тільки варіант відповіді кожен вибирає свій.
Саме в пошуках правди звернувся в редакцію «Волинської газети» мешканець Латвії Георгій Фессалійський, якому належить ділянка на вул. І. Франка, 51. Ось уже четвертий рік триває його війна із сусідом Вадимом Міщуком (вул. І. Франка, 47/10) і чиновницькими відписками. А все почалося із типової для нашого часу проблеми. Сусід Георгія Миколайовича замість обіцяного паркану почав споруджувати щось на зразок будинку, а паркан став зводити мурований, глухий, який досяг уже майже 3 м. Здалеку він нагадує бастіон. Такому будівництву можуть навіть позаздрити військові, бо це швидше блокпост на дорозі, ще й прапор державний майорить.
До того ж, Георгій Фессалійський неодноразово звертався до Міщука з проханням зменшити висоту, адже паркан створює тінь. Цього вимагають і правила розмежування – «Положення про порядок влаштування огорож у м. Луцьку» від 25.02.2013 р., розроблене відповідно до чинних державних норм і правил: ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», СН-441-72* «Вказівки по проектуванню огорож майданчиків та ділянок підприємств, будинків і споруд». Як регламентують ці норми, між сусідніми ділянками висота огорожі має не перевищувати 1,6 м від рівня поверхні землі. Огорожа має бути світлопроникною – решітка або сітка. А суцільний паркан можна встановлювати тільки з боку, який виходить на проїжджу частину. До того ж, згідно із санітарно-гігієнічними вимогами, до огорожі сусіда від господарських будинків, висадки городніх рослин має бути більш як один метр.
У відповідь було ігнорування зауважень. Тоді Георгій Фессалійський пише запит в Інспекцію державного архітектурно-будівельного у Волинській області щодо законності зведення господарської споруди та кам’яного навісу на вул. Івана Франка, 47б. Згодом прийшла комісія для обстеження території. І почалося листування. Ось як звучить одна з чергових відповідей від 4 жовтня 2013-го за 2573 1-20 за підписом т. в. о. А. С. Пирога: «Працівниками інспекції перевіркою встановлено, що гр. Міщуком В. Д. без дозвільних документів збудовано господарську споруду та кам’яний навіс за вказаною адресою. За фактом порушення на замовника будівництва складено протокол від 20.05.2013 р. постановою №87 від 20.05.2013 р. притягнуто до адміністративної відповідальності та приписом №43 від 20.05.2013 р. зобов’язано привести будівництво у відповідність до чинного законодавства». Спливав час, але зрушень із боку сусіда не відбувалося.
Тому Георгій Миколайович знову береться писати звернення в інспекцію з проханням встановити терміни для Вадима Міщука, до яких він має надати своїй території належного вигляду. У відповіді від 27.10.2014 р. №2095/01-20 за підписом заступника начальника інспекції С. С. Шемейка ішлося, що інспекція, «зважаючи на аргументоване пояснення забудовника Міщука Вадима Дем’яновича щодо невиконання припису від 20.05.2013 р. в повному обсязі, зобов’язала останнього приписом від 17.04. 2014 р. привести будівництво у відповідність до вимог чинного законодавства до 17.04.2015 р. При невиконанні даної вимоги останньому запропоновано знести самочинно збудовані господарську споруду та кам’яний навіс».
Але ось минуло два місяці – і нічого з того часу не змінилося. Правда, будівництво призупинилося, але виконувати припис інспекції сусід не поспішає: могутній паркан-бастіон продовжує притягувати погляди перехожих. А з інспекції теж ніхто не навідується, аби перевірити, як виконується рішення. Тому віз і нині там…
Редакція у свою чергу надсилає запити Луцькому міському голові Миколі Романюку і в Інспекцію державного архітектурно-будівельного у Волинській області, аби дізнатися, чому до цього часу не контролюються виконання рішень міських органів. Отож, далі буде…
Наталія ГЛАВНІЧЕК.