У Перспективному плані, котрий схвалили
під час сесії 25 червня депутати облради, чорним по білому написано, що на
Турійщині може бути створено 3 громади. Луків, Турійськ, Купичів – пропоновані
адмінцентри. Чи буде так?
Взагалі
напрошуються висновки, що прийняття Перспективного плану стало трампліном, від
котрого відштовхнулися у проведенні реформи. Бо активність в озвученні
пропозицій від сільських рад збільшилася не менш як на 50%.
І
з одного боку – це добре. Але є свої «але». Окремі пропозиції від громад уже
виходять за рамки здорового глузду, бо не мають під собою жодного підґрунтя
спроможності, а лише амбіції і бажання.
Експерти
Офісу реформ розповідають: у таких
ситуаціях доводиться пояснювати людям, що й закон про добровільність має межі.
Так,
у Турійському р-ні Миляновичівська сільська рада веде розмови про те, що краще їм
приєднатися до Люблинецької Ковельського р-ну. Про це задумалися і кілька
сусідніх сільських рад, зокрема й Ружинська. Як відомо, Гайківська сільська
рада вже давно висловила пропозицію про об’єднання з центром в Овадному
Володимир-Волинського р-ну, і це вже відображено у Перспективному плані (до
слова, відповідне подання у цій громаді підготували на розгляд під час сесії
облради, що відбудеться 14 серпня, адже питання зміни меж районів – у компетенції
Верховної Ради). Щодо Овловичівської сільської ради, то там, наприклад, постало
питання поділу сіл, що заборонено законом.
У
Рожищенському р-ні питання реформи постійно на слуху. Тільки от практичне
втілення відбувається геть мляво. Досі точаться дискусії, Доросині чи Щурин має
бути адмінцентром (хоча більшість довколишніх сільських рад уже підтвердили
свою згоду на об’єднання з центром у Доросинях). І здається, тільки пасивність
заважає стати громадою тим селам, котрі за Перспективним планом матимуть центр
у Рожищі. Цю боязнь людей пояснити вкрай важко: місто завжди було районним
центром, тож звикати до чогось нового не доведеться, за фінансовими показниками
громада обіцяє бути найспроможнішою серед усіх у районі. Більше того, місцева влада
не приховує, що з такими бюджетними показниками (а за законом, у таких
населених пунктах усе лишиться за старою схемою, додаткові кошти надійдуть лише
в об’єднані громади) їм не вдасться профінансувати навіть найнеобхідніше.
Та
добровільність на те і добровільність, що нікого примусити не вдасться. Та й не
варто. Реформа спочатку має визріти у кожній голові. І тепер надія на те, що
новостворені громади (а на сесію винесуть питання про об’єднання 4-х громад:
Устилузької і Зимненської Володимир-Волинського р-ну та Велицької і Голобської
– Ковельського) власним позитивним прикладом підштовхнуть до роботи тих, хто
поки дрімає.
Та
головне – щоб не довелося потім руками розмахувати, звинувачуючи когось, а не
себе, як у нас звикли, у власній недбалості.
Світлана
ДУМСЬКА.