Поліський райцентр Любешів є одним із найбільш віддалених селищ на Волині. Судячи з рівня життя місцевого люду, навряд чи скажеш, що більшість людей тут бідує, бо селище помітно «обросло» добротними будинками. Але має ця громада і свої клопоти. Неозброєним оком видно, що потребує поліпшення благоустрій вулиць, місцева школа все більше нагадує рукавичку. Так і проситься на ці території якесь мудре рішення щодо децентралізації, бо селище просто оточене дрібними «сателітами». Між Любешовом та деякими селами, що підпирають боки райцентру, майже межі нема. А це означає: нема перспектив для розвитку.
Поліські мешканці традиційно послідовні в електоральних симпатіях. Але виборці Любешова продемонстрували: селищу треба зміни. Тому цього разу віддали перевагу не тому кандидату, який обіймав пост селищного голови кілька скликань поспіль, а чи не найавторитетнішому в районі управлінцеві. Василь Корець за плечима має понад 20 літ державної служби. Тривалий час займав посаду голови Любешівської райдержадміністрації. Пішов з посади у вирі подій Революції гідності, уступивши місце Олегові Куху, який і дотепер працює.
Вибір любешівців зовсім не дивує. Василь Трохимович показав, що може реалізовувати хороші інфраструктурні проекти, знаходити джерела для додаткового надходження коштів. Окрім того, це порядна людина. На питання, чому пішов на вибори, він відверто зізнається: «До цієї думки мене підштовхнули люди. Точніше фактично змусили, бо вже стільки було запитань на кшталт «чи ти йдеш?», що врешті довелося приймати рішення».
Справ, каже новий Любешівський селищний голова, – більше, ніж багато. А він не з тих, хто йшов би на таку відповідальну посаду, не спланувавши роботу:
«Ось тримаю на робочому столі звернення від батьків учнів нашої школи про необхідність обмеження руху транспорту біля навчального закладу. Діти навчаються у дві зміни, а додому чимало з них повертається зі школи затемна. Це дуже небезпечно: не дай Боже біди. Окреме питання – розвантаження школи. Мав певні задуми ще коли працював головою райдержадміністрації, тепер будемо пробувати робити ці зміни силами громади. Як варіант можна, для прикладу, частину любешівського кляштора віддати під гімназійні класи…».
Коли Василеві Трохимовичу скептики закидають, що не все під силу селищному бюджету, мовляв – не варто плутати кошики, він не заперечує: «Так. Але ніхто не боронить шукати можливості, писати програми, проекти, домовлятися про співфінансування».
Серед конкретних планів – освітлити 11 вулиць. Уже займаються виготовленням проектної документації. Спільно із громадою, з підприємцями змінити зовнішній вигляд селища, провести благоустрій біля установ, магазинів, підприємств тощо. Важлива тема – стовідсоткове забезпечення земельними ділянками учасників АТО.
Тримає Василь Трохимович руку й на пульсі децентралізації: «Раніше, я, щоправда, обома руками був за. А зараз із позиції селищного голови кажу про те, що багатому з бідному об’єднуватися – це щось втрачати. Тому тут треба домовлятися на взаємовигідних умовах. Сьогодні у виграші ті громади, що мають багато людей, бо змінилися відрахування до бюджету. У нас, наприклад, більше 700 тисяч гривень є на рахунку в селищному бюджеті. Будемо радитися на сесії, як із цим працювати».
Пліч-о-пліч із новим головою – депутати селищної ради. «Спрацюємося, – каже Василь Корець. – У нас спільні завдання – розвивати селище й вирішувати проблеми його мешканців».
Олена ЛІВІЦЬКА.
Фото автора.
Кому любешівці довірили селище?
