Нарешті наші земляки – із орденами на грудях, хоча біля них на сцені була високопосадова людина, яка палець об палець не вдарила, щоб гідно відзначити героїчний екіпаж!
Більше року колектив «Волинської газети» добивався від військового командування і Президента нагородити доблесний танковий екіпаж у складі трьох волинян: командира Миколи Тишика, водія-механіка Андрія Мудрика та оператора-навідника Олександра Пугача.
Хоча саме «Волинська газета» разом із волонтером Денисом П’ятигорцем доклала чи не найбільше зусиль, у луцькому Будинку культури (Народний дім “Просвіта”) пообіді 4 грудня на сцені під світлом прожекторів та прицілами телекамер були інші. Насамперед, справді заслужив це право обласний військовий комісар полковник Роман Кулик, який також долучався до бюрократичної процедури представлення демобілізованих бійців до державних нагород.
А от що там робив голова облдержадміністрації Володимир Гунчик, пояснити важко. Мабуть, просто брав участь в черговому заході. Бо мінімум морального права зі своїх рук вручати героям-танкісти присвоєні Президентом України ордени він не мав!
Нагадаємо: «Волинська газета» стукала в усі інстанції (від глави держави до Міністра оборони та Генштабу), щоб там, у Києві, нарешті гідно оцінили подвиг молодих волинян, які в одному бою знищили кілька одиниць ворожої техніки (один танк Т-72 захопили як трофей!), а в другому – вивели колону українського війська з оточення під Дебальцевим. Звернулися і з цього приводу, а також із пропозицією домогти демобілізованим танкістам працевлаштуватися, і до місцевої влади.
Відтак, 15 липня ц. р. адресували офіційний лист голові облдержадміністрації Володимиру Гунчику. Поставили йому кілька питань, але два з них напряму стосувалися Миколи Тишика та інших членів двох танкових екіпажів:
«Які заходи вживалися особисто Вами ьа іншими посадовими особами органів виконавчої влади обласного рівня та Старовижівського р-ну щодо належного працевлаштування демобілізованого з зони АТО Тишика М. В., який як командир танкового екіпажу прославився низкою героїчних вчинків під час бойових дій на фронті?
З яких причин ні п. Тишик М. В., ні інші члени екіпажів двох танків, які під його командуванням відзначилися під час бойових дій у зоні проведення АТО, не нагороджені орденами чи медалями? Чи зверталися Ви особисто з письмовим клопотанням в Адміністрацію Президента України щодо гідного відзначення героїв-танкістів?».
І лише 11 серпня ц. р. редакції «Волинської газети» відправили лист із «Білого дому». Номер документу – 272/01-15/2-15. Оскільки для персони Володимира Гунчика нижче його дуже високого рівня відповідати на офіційні запити медіа, то замість шефа це зробила начальник відділу інформаційної політики облдержадміністрації Світлана Головачук.
По суті нашого клопотання щодо гідного відзначення на державному рівні героїв-танкістів нам написали:
«…Щодо нагородження на державному рівні демобілізованого військовослужбовця Миколи Тишика, а також інших членів екіпажів двох танків, які героїчно відзначились під час виконання бойових завдань у зоні проведення антитерористичної операції на Сході України, повідомляємо, що згідно з чинним законодавством, а саме Законом України «Про державні нагороди України» від 16 березня 2000 р. №1549-III, а також п. 3 Порядку представлення до нагородження та вручення державних нагород України, затвердженого Указом Президента України від 19 лютого 2003 р. №138/2003, обласна державна адміністрація не має повноважень звертатися з клопотанням щодо нагородження військовослужбовців до Адміністрації Президента України. Також додатково зазначаємо, що згадані військовослужбовці були призвані до Збройних Сил України та направлені для проходження служби до 51-ої ОМБР. У зв’язку з цим право клопотати про присвоєння нагороди належить виключно до компетенції Міністерства оборони України за поданням керівництва 14-ої окремої механізованої бригади (як правонаступниці 51-ої ОМБР)».
Нічим не захотіли допомогти в облдержадміністрації і з працевлаштуванням геройського командира танкових екіпажів. Усе та ж Світлана Головачук у тому ж листі сповістила таке:
«Із метою надання своєчасної та об’єктивної відповіді на Ваше запитання про дії представників органів виконавчої влади щодо працевлаштування демобілізованого Миколи Тишика, то просимо Вас уточнити, до кого саме та в який період звертався Микола Тишик із відповідним проханням, позаяк інформація про особисте звернення демобілізованого до облдержадміністрації на даний час відсутня».
Коментарі тут, як кажуть, зайві….
Та екіпаж танкістів, які пройшли пекло АТО, навчилися розставляти чесні акценти. Хлопці таки подякували «Волинській газеті» у всебічній підтримці: як моральній, так і матеріальній (Миколі Тишику ми подарували командирський годинник, який не боїться ні води, ні вогню, ні ударів, а з домомогою Благодійного фонду “Волинь-2014” усьому екіпажеві вручено планшети).
Окрім ордена «За мужність» ІІІ ступеня, що тепер прикрашатиме груди бійців Тишика, Мудрика й Пугача, медаллю «Захиснику Вітчизни» відзначено Івана Поліщука, Володимира Стадника, Сергія Комача, Тараса Гуменюка, Олександра Наземцева, Андрія Заня.
Відзнакою Міністерства оборони України та пам’ятним знаком нагороджено Юрія Гурмадського, Вадима Назарука, Юрія Мазура.
Колектив «Волинської газети» приєднується до щирих вітань і зичить захисникам України миру, шани та сімейного затишку.
Вл. інф.
На фото “Волинського агентства розслідувань: Андрій Мудрик і Микола Тишик.