Біля сільської церкви археологи виявили до 60 фрагментів людських останків, фрагменти кераміки 17-18 ст та монети того часу. Про могилу на подвір’ї храму не знали ні старожили, ні історики.
На прохання громади с. Любитів Ковельського р-ну дослідити місце для подальшого перенесення Свято-Покровської церкви, що поруч із храмом, розвідкова археологічна експедиція провела низку робіт. Як повідомляють у прес-центрі ДП «Волинські старожитності», в Любитові працювала група фахівців (Олексій Златогорський, Дмитро Дем’янчук, Андрій Трофімук – ДП «Волинські старожитності» та Михайло Вашета, Тарас Верба – Волинський краєзнавчий музей). Розвідкова археологічна експедиція завершила роботу наприкінці 2015 р.
«Розвідковий розкоп розмірами 12,0х6,0 м закладено археологами у західній частині ділянки, на місці, куди заплановано переносити церкву. По всій площі ділянки з глибини 0,10 м до 0,60 м від денної поверхні спостерігався перевідкладений шар, в якому, на наше диво, виявлено до 60 фрагментів людських останків, що лежали не в анатомічному порядку. Супровідний матеріал при похованих складався з фрагментів кераміки XVII-XVIIІ ст., «рядових» монет того часу: солідів Яна ІІІ Казимира, Августа ІІІ, гроша Станіслава Понятовського, соліда Фрідріха-Вільгельма та фрагментів одягу. У східній стінці розкопу виявлену і цеглу-пальчатку, характерну для XVII ст. Коли існувало захоронення, коли і ким воно було знищене, історичні джерела мовчать. Не пам’ятають про могилки і старожили села. Ймовірно, церква Св. Покрови будувалася у цей період – в середині чи наприкінці XVII ст. (а не у 1794 р.) і при ній було влаштовано кладовище. Поки що це залишається таємницею історії волинського села», – зазначають у «Волинських старожитностях».
Після розкопок фахівці візьмуться за дослідження решток та тканин, знайдених у Любитові.
Щодо історії села, то наразі даних про пам’ятки археології на його території нема.
«Проте, в околицях відома так звана «Обухівська могила», яка згідно з переказами, насипана на честь загиблого в бою партизана 1812 року підполковника Обухова. Село уперше згадується у 1545 році як маєток господарського боярина Ванька Білостоцького. У 1570 році Любитів належав вже до відомої родини шляхтичів Гулевичів. Після 1569 р. велика земельна власність в селі переходить у польські руки і належить до багатьох землевласників. Наприкінці ХІХ ст. Любитів відвідувала Леся Українка, тут вона заприятелювала з родиною російських революціонерів-засланців Моровських», – йдеться у повідомленні.
Сільський Свято-Покровський храм наразі у аварійному стані. Церква збудована у 1974, але її фундаменти сильно підгнили, через що споруда має значних нахил, тобто може завалитися. Така ситуація і спонукала громаду подбати про перенесення святині. 
Підготувала Олена ЛІВІЦЬКА.
Фото ДП «Волинські старожитності».
У Любитові розкопали давнє поховання
