У віддалених Самарах, що на Ратнівщині, обласний начальник прагне закрити лікарню. Якщо чорний намір Володимира Гунчика та його спільників здійсниться, без медичної допомоги залишаться 4000 мешканців із 3-х сіл і 47 хуторів, зокрема – 60 діток віком до 1 року!
Медичний заклад тут працює з 1986 р., перебуває на балансі сільради, а розпорядником коштів значиться райдержадміністрація. Двоповерхова будівля – у нормальному стані, чиста та охайна. Стаціонарне відділення розраховане на 25 пацієнтів: тут цілком реально організувати проходження психологічної та фізичної реабілітації місцевих бійців АТО. Звичайно ж, залучивши додаткове фінансування.
Лікарня обслуговує три населених пункти – Язовні, Самари, Оріхово та 47 хуторів, а це майже 4000 людей (серед них – 60 діток до року).
Серед 28 працівників лікарні – лише троє лікарів.
…Два роки тому Самарівській лікарні призупинили дію ліцензії, а тому тут не можуть здійснювати діяльність без цього документа. Але замість того, щоб допомогти її відновити, луцькі чиновники вирішили добити ратнівську сільську медицину.
Як інформує прес-служба УКРОПу, «на ім’я голови Ратнівської райради Михайла Макарука (до речі, депутата від партії «Українське Об’єднання Патріотів – УКРОП») надійшов лист від облдержадміністрації від 29 січня 2016 р. №565/50/2-16 із вимогою припинити діяльність Самарівської лікарні, адже «цей заклад працює без ліцензії та неакредитований, тим самим адміністрація закладу порушує законодавство України». Наголошується, що «за здійснення господарської діяльності без ліцензії або з порушенням ліцензійних умов передбачена відповідальність, в тому числі кримінальна та адміністративна».
Головний лікар Михайло Яворський розповідає: аби отримати ліцензію, передусім, потрібно виготовити технічний паспорт, оформити земельну ділянку, на якій розташована лікарня. Гроші на це виділили лише торік у грудні, роботи ведуться. Наголошує: працівники отримують зарплату, оплачуються енергоносії тощо.
«Порівняно з п’ятьма минулими роками, цього року на нас виділили найбільше», – наголошує.
Пацієнтка (вже старшого віку) Тетяна Шлікарук теж переймається: «Якби не було цієї лікарні, ми б сиділи вдома і вмирали б. До райцентру далеко, а лікарня обслуговує чимало хуторів. Громада готова відстоювати нашу лікарню, і якщо треба буде, ми всі вийдемо на її захист».
До слова, найближча станція «Швидкої допомоги» – у с. Межисить, а це майже за 14 км від Самарів. До Ратного – ще 25 км, у часі – більше години, адже дорожнє покриття цього шляху в жахливому стані.
Начальник управління фінансів райдержадміністрації Людмила Ковч каже, що зупинити діяльність Самарівської лікарні можна тільки рішенням органу місцевого самоврядування. Саме тому відповідний лист і було направлено до райради. А її голова Михайло Макарук налаштований рішуче: «Розпорядник коштів – райдержадміністрація – запропонувала виділити на Самарівську лікарню цього року 1089 тис. грн, за що і проголосували депутати. Ми розуміємо побоювання людей, що лікарню можуть забрати. Наша медицина не ідеальна, а ліквідувавши заклад, люди залишаться взагалі без нічого. У цьому випадку хотів би, щоб виконавча влада більш професійно підходила до виконання своїх обов’язків. Ми звертаємо увагу на те, що у нас у районі вже фактично півтора року відсутні голова райдержадміністрації та його заступники. Також у мене виникає низка питань щодо співпраці районної та обласної держадміністрацій».
Михайло Макарук звернувся за допомогою до депутата-однопартійця облради, голови постійної комісії з питань соціального захисту населення, охорони здоров’я, материнства та дитинства Олександра Зінчука, і той готує депутатський запит до облдержадміністрації з проханням як мінімум пояснити ситуацію.
Ця історія матиме продовження. А допоки чиновники шукають крайніх, старші та найменші мешканці сільради просять почути їхню думку: вони мають право на життя, право на вчасне отримання медичної допомоги, врешті, право на те, аби зберегти лікарню, яка працює вже 30 років.
Соломія ДОБРОЛЮБОВА.
На фото автора: будні маленької лікарні.