Доки мешканці Волині вирішують свої щоденні справи, а органи влади намагаються виконувати свої функціональні обов’язки, в далеких столичних кабінетах точиться тиха боротьба. Тепер зосередилися не на персональному складі Кабміну чи дострокових парламентських виборах, а розмірковують, як знову перекроїти адміністративну карту.
Ми вже це проходили. В часи «перебудови і нового мислення». Коли одночасно мріяли про скорочення апарату чиновників і боролися із самогоноварінням. Тоді народ і склав приказку: «Скоротимо апарат – подовжимо змійовик!». Бо в результаті кількість «слуг народу» лише зросла, а сивуха (особливо по селах) ще більше потіснила «казьонку»…
Коли з поінформованих джерел, які попросили залишити їх неназваними, вкотре почув про перспективу не лише укрупнення сільрад (що вже відбувається), районів (буде в найближчій перспективі), але й областей – спочатку не повірив. Ну, люди добрі, як у період війни, розрухи, знецінення грошей і масового розбрату не чимось корисним займатися, а циркулями вимірювати величину областей і за принципом «Хто більший, той і зверху» приєднувати одну територію до іншої?! І навіть якщо ці розмови – безпідставні, диму без вогню – не буває.
То ми й надалі хочемо жити на Волині, де обласний центр у Луцьку, чи будемо якоюсь провінцією у т. зв. Великій Волині з офісами в Рівному?
Прикриваючись ідеями скорочення державних видатків, «гарячі голови» в Києві переконують: жити стане краще, бо буде менше чиновників, а електронне урядування допоможе кожному громадянинові достукатися до влади. І при цьому кивають на «польський досвід», де раніше було вдвічі більше воєводств.
Повірте моєму досвідові: в разі укрупнення областей чиновників не поменшає, а достукатися до них буде важче, ніж тепер.
Щодо «польського досвіду», то, за всієї поваги до наших друзів-сусідів, і вони укрупненнями досягли далеко не бездоганних результатів. Так, перекроїли штучно створені після війни воєводства на нові адміністративно-територіальні одиниці, бо й не стримувало нічого: м. Хелм та м. Люблін так історично та ментально близькі, що немає різниці, де буде центр нового воєводства.
Але раз німці живуть краще від нас і поляків разом узятими, то, може, звернутися до практики однієї з головних країн ЄС? Там, у Німеччині, з предка-віку існують різні за величиною території та кількістю населення землі, проте ніколи й нікому навіть у кошмарному сні не виділося, аби, наприклад, Баварію (13 млн населення) приєднати до Північного Рейну-Вестфалії (понад 18 млн людей). І головне, що стримує – реальне самоврядування, а не диктат зі столиці!
Тож збережімо Волинь у її нинішніх межах. А Рівненщина нехай буде сусідом.
Володимир ДАНИЛЮК.