«Страшні опіки, 1000 км під крапельницями, але ми привезли чоловіка живим!»
Що би хто не говорив, але екстрена допомога на Волині дійсно відповідає своїй назві. Бо і машин «швидких» побільшало, і медикаментів вистачає, і реанімобілі курсують. А в грудні 2015-го Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф перший в Україні підписав угоду про співпрацю з польськими колегами. І не просто підписав: міжнародні домовленості допомогли врятувати життя вже двом волинянам!
– Перш ніж стати рівноправним партнером із фахівцями ЄС, наші спеціалісти не один рік переймали досвід закордонних колег, – розповідає головний лікар Центру екстреної медичної допомоги Олег Куц. – Упродовж декількох останніх років фельдшері
ВОЦЕМДМК побували в Литві та Польщі. Спершу – як гості. Потім – як колеги. А торік нарівні з бригадами польських і білоруських «швидких» брали участь у спеціалізованих змаганнях із порятунку людей.
Учасник цих змагань – фельдшер вищої категорії Роман Романюк – до цих пір згадує, наскільки високий професійний рівень демонструють закордонні фахівці.
– Оскільки жодна катастрофа не ліквідовується без участі пожежних та поліцейських, то навчання там завжди відбуваються спільно. Кожен із учасників чітко знає, як він має діяти в кожному окремому випадку: ДТП, пожежа, завал будинку тощо. Пожежні при цьому відповідають за безпеку постраждалих та лікарів, поліцейські – за порядок. Кожна надзвичайна подія моделюється максимально наближено до реальної. Якщо це ДТП, розбиті машини стоять точно так, як під час аварії. Постраждалі затискаються в салоні авто. В них, як по-справжньому, тече кров. Лунають крики. Паніка. Йде дим. Все це відтворити дуже затратно для організаторів. Але в ЄС вважають:
гроші – ніщо, коли йдеться про урятовані життя.
Крім змагань і тренувань, тамтешня екстрена служба постійно модернізується. Всі найсучасніші дослідження лягають в основу роботи лікарів «швидкої». Винайдено нові кровоспинні медикаменти – зразу після перевірки вони використовуються екстреною службою. Провела асоціація кардіологів США серію вдалих досліджень – їх результати тут застосовують для порятунку пацієнтів у країнах Америки та ЄС.
– Щоразу після закордонної поїздки ми поверталися з думкою наблизити роботу нашого центру до світових стандартів. І відрадно, що попри значно менше, ніж у ЄС, фінансування, результати роботи нашого центру дійсно високі, – переконався Роман Романюк. – Окрім реформування станцій «швидкої допомоги» в обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, ми отримали хорошу матеріальну базу (спеціалізоване приміщення, загальнообласну електронну базу даних, оснащення бригад автомобілями та обладнанням). Для порятунку важких і надважких пацієнтів областю курсує чотири сучасних реанімобілі.
Хоча чому тільки областю? Машини, оснащені спеціалізованою апаратурою, дозволяють транспортувати пацієнтів на великі й дуже великі відстані. А щоб у дорозі стан хворого не погіршився, його неодмінно супроводжує бригада кваліфікованих спеціалістів.
– У січні, приміром, ми отримали дзвінок із запитанням, чи могла би волинська «швидка допомога» забрати пацієнта з Польщі. Виявилося, чоловік отримав серйозну черепно-мозкову травму у місті Грубешув, там був прооперований, а тепер родичі хотіли забрати чоловіка до Луцька, – пригадує Олег Куц. – «Звісно, можемо», – заспокоїли ми рідних. І оскільки в грудні 2015-го стали першим і наразі єдиним в Україні центром екстреної медичної допомоги, яка підписала з Польщею міжнародну угоду про співпрацю, то
всього за шість годин 56-річний пацієнт уже був перевезений із грубешівського госпіталю до Волинської обласної клінічної лікарні.
– Декілька днів тому ми провели ще відповідальнішу поїздку. Олег Степанович подзвонив, що треба на польсько-німецькому прикордонні забрати волинянина із дуже сильними опіками, – пригадує Роман Романюк.
Щоб дорога протяжністю понад тисячу кілометрів зайняла якомога менше часу, були задіяні посольства обох держав, прикордонна та митна служби України й Польщі.
– Хворий і справді був у дуже важкому стані, – додає фельдшер. – До обпечених рук та ніг додалися опіки дихальних шляхів. Чоловік перебував у коматозному сні, підключений до апарату штучної вентиляції легень.
– Ми дуже хвилювалися, як такий пацієнт здолає настільки довгу дорогу, – зізнається Олег Куц. – Із бригадою реанімобілю тримали цілодобовий зв’язок. Але на щастя, зі своїм завданням Роман Романюк разом із реаніматологом обласної клінічної лікарні Ігорем Насарбіновим та водієм Олександром Давидюком упоралися на «відмінно»!
– Кажемо про це не лише, аби показати високий професіоналізм волинських медиків. А й для того, щоб люди активніше зверталися до центру екстреної допомоги. Бо ось недавно знайомі звичайною автівкою повезли родича з Волині в одну з німецьких клінік, у дорозі чоловікові стало зле, ні лікарів, ні апаратури не було, і хворий помер від інсульту, – наводить Роман Романюк один із трагічних прикладів.
– Тому просимо вас: не ризикуйте здоров’ям та життям близької вам людини. Треба пацієнта перевезти за сотні чи тисячі кілометрів – дзвоніть на «103», і диспетчер перемкне вас на потрібну лінію. А якщо стан хворого дійсно потребуватиме транспортування реанімобілем – бригада фахівців неодмінно вам допоможе.
Оксана БУБЕНЩИКОВА.
Фото з архіву ВОЦЕМДМК.