37
образів ХVІІІ-ХІХ ст.,
вилучених на митниці, представили на огляд відвідувачів Музею волинської ікони.
«Експонуються вперше», – зазначила головна хранителька фондів цього храму
минувшини Наталія Пушкар.
На них немає
дат, підписів чи донаторських написів. Ніхто й ніколи вже не дізнається, де
писалися ці ікони, для кого і з якою метою. Але те містично-сакральне відчуття,
ні з чим незрівнянне враження причетності до минулого з глибокою вірою та
неповторною атмосферою духовності разом із «Образом священним» (саме таку назву
отримала виставка) оселилося у залі музею.
– Ці твори
репрезентують іконописну традицію Нового часу. І те, що вони вціліли, вже свого
роду диво, бо ж ми всі добре знаємо, яким було ставлення радянської влади до
всього духовного, – зазначає директор музею волинської ікони Тетяна Єлисеєва. –
Образи поєднали в собі різні стилі – ренесанс, бароко, рококо, класицизм. Вони
святкові, там використані яскраві барви, прикрашені золотом, багато
орнаментики.
Директорка
подякувала працівникам СБУ у Волинській області, митникам, за чийого сприяння
музей уже збагатився більш як на 400 ікон. Окремі з робіт, каже, зберігаються у
фондах, вивчаються, коли настає час – експонуються.
– Ми раді, що
зараз всі ці скарби у нас. Адже був такий період, коли затримані на митниці
ікони спочатку передавалися до Києва. А вже там вирішували, кому і скільки
робіт передати на зберігання. Звісно, багато для нас втрачалося, – каже Тетяна
Єлисеєва.
Цікава історія
«ходіння» образів. Звісно, не обійшлося без порушення кримінальних справ. Адже
спритник, котрий намагався вивезти їх за кордон, попався уже вдруге. Спочатку намагався
перевезти 77 образів – упіймали і засудили. Як звільнився, попався за
перевезення 33 ікон. Згодом був суд, чоловік поніс покарання, а все вилучене
стало власністю держави. Це трапилося ще в кінці 90-х рр.
– Важко було
навіть дивитися, в якому стані перевозилися ці ікони. Бо ж аби заховати, контрабандисти
їх замотують у папір, ганчірки. Саме ці ікони ховали під матрацами у вагоні
поїзда. Вилучення тривало кілька годин. Вже після цього їх доставили у наш краєзнавчий
музей. Там помаленьку проводили реставрацію, оцінювали. Переважна частина ікон
потрапила до нас із Російської Федерації, – розповів начальник слідчого відділу
управління СБУ у Волинській області Олександр Хитрик.
Він також
зазначив, що зазвичай особи, які перевозять такі речі, зізнаються у скоєному і
не заперечують, що то їхнє майно. Але не каються: минає час – історія
повторюється.
Світлана
ДУМСЬКА.
Фото
автора.
