Відзначити 202-у річницю народження Тараса Шевченка до пам’ятника Кобзареві
у Луцьку зібралося кількасот людей. На заклик організаторів – Обласного науково-методичного
центру культури – 123 лучани, чотири родини і навіть один житель Нью-Йорка
завітали із власними «Кобзарями».
– Ми знову прийшли до свого Тараса Шевченка, як і мільйони українців у ці
дні по всьому світові, аби скласти пошану великому українському синові, – звернулася
до присутніх ведуча мистецького дійства «Нас гуртують думи Кобзаря», Ніна
Фурдило. – Понад 200 років Шевченко
у нашій національній пам’яті… Із високих постаментів дивиться Пророк на
народ свій.. Понад 200 років звучать його «Обніміться, брати мої, молю вас,
благаю…». Його творчість стала справжньою «духовною зброєю». «Борітеся, поборете…» – звучало на
Майданах України під час Революцію
Гідності… «Борітеся, поборете, вам Бог помагає…» – цитують захисники держави на
сході, і, як ніколи, відчувають захист і мужнє плече духовного батька… «Тарас Шевченко! Досить було
однієї людини, щоб урятувати цілу націю», – у цих словах Остапа Вишні все,
заради чого терпів митарства і горів любов’ю Великий Кобзар. Світова слава поета-борця зростає разом із
славою його волелюбного народу. Українці згуртувалися і зупинити їх вольний
подих вже нікому не під силу… Шевченко – вершина духовності України – її світ,
згусток її енергії, нескореності, її невичерпний потенціал. Поруч із Кобзарем
наша пам’ять, висока любов і шана.
Такий месидж з уст ведучої передував
покладанню квітів до пам’ятника Тарасу Шевченку.
Відтак до присутніх звернувся заступник голови Волинської обласної
організації Національної спілки письменників України Олександр Клименко. «Тарас
Шевченко і сучасність» – такий стрім обрав поет, прозаїк, літературний критик. За ним наш національний геній і пророк не лиш
передбачив майбутнє, а й показав шляхи оборони нації. Йосо слово живе і дієве у
наші дні. Про патріотизм і зрадництво говорила заслужений вчитель України, громадський
діяч, кавалер ордена Княгині Ольги, заступник голови Волинської організації
Всеукраїнського товариства жінок імені Олени Теліги, член НСПУ Олеся Ковальчук.
Читець Ківерцівського РБК Юрій Сухарєв продекламував Шевченкове послання «І мертвим, і живим, і ненародженим…» Про значення Тарасового
слова для всіх поколінь українців мовила Лариса Понідєльнік – кандидат
історичних наук СЄНУ ім.. Т. Г. Шевченка, член обласної організації
Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т. Г. Шевченка.
Ведуча Ніна Фурдило нагадала, що твори Тараса Шевченка відомі чи не в усіх
країнах світу. Їх перекладено мовами понад ста народів, вони стали однією із
дорогоцінних перлин у скарбниці української і вселюдської культури. По всьому
світові його ім’я уберігає українців і не дає загубитися їм під чужими небесами.
Багаттям свого слова Шевченко обпікає зневірені душі і воскресає в них.
Відтак запросила до мікрофону вокальний дует «Душа Волині» Луцького РБК –
заслужену артистку України Аллу Опейду та заслуженого працівника культури
України Вячеслава Судиму. Вони виконали пісню на слова Тараса Шевченка «Світає,
край неба палає».
Цього року вже за традицією до пам’ятника Тараса
Шевченка лучани і гості міста прийшли із «Кобзарями». Працівники Обласного науково-методичного
центру культури ведуть реєстр власників найдавніших «Кобзарів» та унікальних
видань. Цьогоріч найдавніший, 1906 р., «Кобзар» принесла Галина Марчук. А
загалом цього дня 123 лучани прийшло до пам’ятника зі своїми «Кобзарями», було 4
родини, один мешканець Нью-Йорка.
Вже традиційно наймолодшим і найстаршим учасникам
акції «Мій «Кобзар» заступник голови облдержадміністрації
Світлана Мишковець, перший заступник голови облради Олександр Пирожик та
Луцький міський голова Микола Романюк вручають пам’ятні «Кобзарі» сучасних
видань та музичний альбом «Із Кобзарем у серці» вокального дуету «Душа Волині»
– заслуженого працівника культури України Вячеслава Судими, заслуженої артистки
України Алли Опейди. Учасникам акції дарують власні твори і волинські
письменники.
– Птах, який сидить на дереві, ніколи не боїться, що гілка під ним
зламається, бо він довіряє не гілці, а власним крилам… – наголошує ведуча і
закликає вірити в себе, в Україну і не втрачати надії! – Ми віримо в Україну і
її крила! І нехай Шевченкове слово додає нам сили – всім, хто багнетом чи
піснею, словом чи справою служить Україні!
Відтак у виконанні хорового колективу Волинського державного училища
культури і мистецтв імені Ігоря Стравінського під керівництвом Валентини
Гаврилюк звучить безсмертне Тарасове «Реве та стогне Дніпр широкий». А
завершується мистецьке дійство «Нас гуртують думи Кобзаря», приурочене до 202-ї
річниці від дня народження Тараса Шевченка, державним гімном України. Учасники акції «Мій «Кобзар» фотографуються
біля пам’ятника Тарасові Шевченку. Відтак дружно ідуть на перегляд моновистави за
поемою Тараса Шевченка «Великий льох» у виконанні Світлани Органісти до Палацу
культури м. Луцька.
Сергій Цюриць.
На фото автора: учасники акції
«прийди із Кобзарем».