Покинути свою буденну роботу й організовано їхати до
столиці аграріїв сьогодні знову змусило кілька надважливих питань: по-перше –
продаж землі, який недавно вигадали у Кабміні як чергову панацею, а ще –
відмова від скасування спецрежиму ПДВ. Та й, чесно кажучи, від безсилля. Бо в
нашій «аграрній країні», якщо мовчати, то простого фермера як не податками, то
«ініціативами», але таки задушать.
Багатотисячний
мітинг на вул. Грушевського. «Землю – громадам!» «Скасування спецрежиму ПДВ
знищить тваринництво в Україні!», – гасла загальні, але взялися не з порожнього
звуку. Звісно, заодно зачепили й нинішнього прем’єра, бажаючи відставки «першого
корупціонера в державі» (куди у нас без політики?).
Акція протесту відбулася мирно. Частина аграріїв перекрили
проїжджу частину вулиці біля будівлі парламенту. Таке «Волинській газеті» розповіли
волиняни, які, звісно, теж брали участь у загальнонаціональному протесті. Запитали
ми зокрема й про те, що, кажучи зрозумілими словами, означають запропоновані «ініціативи»
для простого селянина, котрий потроху чи й добре собі господарює. Адже на законотворчому
рівні пояснили, що, наприклад, скасування спецподатку – то водночас і вимога МВФ.
Тож готували зміни. Правда, цілковиту незгоду із такими ініціативами одразу
виявила Асоціація фермерів України та фахівці Мінагрополітики. Крім того, поновити спеціальний режим оподаткування для аграріїв
вимагали й депутати Волинської облради під час чергової 3-ї сесії, підтримавши
ініціативу негайного прийняття змін до Податкового кодексу України. Пояснили: наприкінці
минулого року Верховна Рада схвалила скасування спеціального режиму оподаткування
ПДВ для аграріїв, на якому вони перебували з 1999-го. Цей режим, зі слів
авторів законопроекту, дозволяв аграріям залишати у своєму розпорядженні суму
ПДВ, нараховану на вартість поставлених товарів і послуг, а не сплачувати її до
бюджету. Так, згідно з новим Податковим кодексом, у 2016 році виробники молока
та утримувачі великої рогатої худоби відраховуватимуть до бюджету 20% ПДВ,
сільгосптоваровиробники, які працюють із зерновими та технічними культурами –
85% ПДВ, усі інші – 50%. А з 2017-го аграрії будуть повністю переведені на
загальний режим оподаткування.
Але то, як виявилося, далеко не все, що турбує сільського господаря.
Олег Галасун, фермер із
с. Чаруків Луцького р-ну, голова асоціації фермерів цього р-ну, каже, що
загалом скасування чи повернення спецрежиму з податку на додану вартість для
волинських фермерів не особливо велика втрата чи надбання. Бо завжди отримували
ті компенсації крупні підприємства. Тобто платили ПДВ всі, кошти зараховувалися
до спеціального рахунку, а вже звідти їх надавали тільки окремим – багатим,
котрі є експортерами. От вони у випадку зняття спецпроцедури й понесуть збитки,
бо тепер будуть платити за пальне, матеріали, запчастини стільки ж, як і всі.
– Нашій державі не
потрібні малі господарства, – констатує Олег Галасун.
Крім спецподатку,
волинські фермери відстоювали питання реєстрації малих господарств, бо під виглядом
фермерських нерідко працюють агрохолдинги. А от щодо питання продажу землі, то
чаруківський фермер узагалі не стримував емоцій. У Польщі, каже, є обмеження:
щодо кількості, також – хто купує, і це має бути людина, котра проживає на тій
території.
– У нас же пропонують вимогу
– громадянин України. А як у нас можна стати громадянином України за одну ніч,
ми вже бачили… Так само мають бути чітко прописані правила, які би не призвели
до монополізації. Ще одне питання – сплата податку там, де фермер користується
землею, а не туди, де зареєстрований його агрохолдинг.
Тож, наголосив Олег Галасун,
у них чіткі вимоги, хоча не зовсім такі, як звучали на загальнодержавному рівні,
бо все, що відбувається, йому дуже нагадує передвиборчу піар-кампанію Юлії Тимошенко.
Заступник керівника асоціації
фермерів Волині, господар із с. Кроватка Рожищенського р-ну Руслан Хомич каже,
що сьогодні на мітинг зібралося до 10 тис. людей.
– Основне, що хотіли,
не допустити зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення.
Бо не може одна людина вирішувати, що це треба вже зробити, – коментує Руслан
Хомич.
Він також пояснює окремі
зміни в законодавстві, які, переконаний, заганяють фермерів у глухий кут.
– Ще 27 березня 2014-го
Арсеній Яценюк подав зміни до Податового кодексу, «рятуючи країну», підняв
оціночну вартість земель, що перебуває під с/г-дворами, у 100 разів! Тож
орендна плата за гектар землі, що перебуває під бригадами, у середньому – 13-15
тисяч…
Нібито хочемо в Європу. Але
влітку я був у Польщі. То у них що ціна за гектар землі орної, що під бригадами
– однакова орендна плата доти, поки там приміщення використовується за сільськогосподатрським
призначенням.
Тобто одним із пунктів, чого
ми їдемо, повернення назад таких правил, – пояснює Руслан Микитович. – А ще у
нас вийшло так, що сільське господарство практично не дотується. Я категорично
проти вибіркової підтримки, тобто повернення дотацій тільки крупним
підприємствам: має бути або всім, або нікому. За кордоном усе дуже чесно: підтримується
1 гектар землі, незалежно від того, хто її обробляє. Тоді селяни мають
можливість щось вирощувати…
Варто зазначити, що той спеціальний
режим оподаткування ПДВ, котрий начебто вимагає скасувати МВФ, нині є фактично
єдиним, хоч і не надто досконалим, способом державної підтримки, який
здійснюється в автоматичному режимі, тобто без втручання самої держави.
А цікавості заради важливо
зазначити: підтримка сільгоспвиробників в країнах Європи становить близько 450
євро/га, тоді як в Україні – майже у 10 разів менше. Або й узагалі нема.
Світлана ДУМСЬКА.