Села Холоневичі і Липне Ківерцівського р-ну – найближчі сусіди, хоч і найбільше віддалені від райцентру. Ходять-їздять люди туди-сюди і живуть собі дружно. А тепер у них ще й спільна «болячка» взялася: у Холоневичах, бідкаються місцеві, збираються закрити амбулаторію, а в Липному ще гірше – був колись стоматолог, а тепер від нього лишалися хіба добра згадка, порожній кабінет та… зубний біль, позбутися якого можна хіба у Цумані, Ківерцях, Луцьку чи й сусідній Рівненщині. А то – неблизько.
«Допоможіть», – просили нас усім гуртом у Липному. «От ви собі уявіть: у мене розпухла щока через хворий зуб, бо ж тепер дотягуємо до останнього, а потім мушу їхати й проситися, щоб мені його полічили десь у Ківерцях! Машини своєї нема – автобусом треба їхати. А зуб-то крепко болить», – колоритно переповідали тамтешні мешканці.
«А в мене діти малі, – підхоплює жіночка, котра почула нашу розмову, – Якщо дорослий потерпить, то з дитинкою мушу шукати машину, платити комусь і їхати Бог зна куди»…
А тут якраз нагодився «живий» приклад проблеми. Чоловік якраз, тримаючись за щоку, їхав до Цумані у лікарню, бо всеньку ніч через зуб не спав. Є у нього тільки кінь і віз. А дощ на вулиці того дня – без перестанку. Отак із тим зубом він на коні аж до Цумані…
Звісно, ми одразу стали з’ясовувати, чому так. Тож звернулися за коментарями до людини, котра безпосередньо відповідає за болючі (причому, у прямому значення слова) питання мешканців цих сіл – головного лікаря КЗ «Ківерцівського районного центру первинної медико-санітарної допомоги» Олеся Марищука.
– Щодо лікарні у Холоневичах. Її там уже взагалі немає, а працює амбулаторія, і то досить добре, – зазначає Олесь Ростиславович. – І ніхто її не збирається закривати. Там дуже хороший лікар. Головне – аби він іще подовше працював (людина вже пенсійного віку), адже ви самі розумієте, що не так просто знайти спеціаліста в село.
Щодо того, де взялися такі чутки, Олесь Марищук навіть пояснити не може. Каже, може, в людей ностальгія за тим, що колись там діяла лікарня. Але тут варто зізнатися: вона не працювала на повну, а свого часу перетворилася у таку собі соціальну лікарню, де час від час лежали бабусі і дідусі. Тепер райлікарні є у Цумані та Ківерцях. А в самих Холоневичах діє пункт швидкої допомоги, він гарно обладнаний, тож будь-який екстрений випадок вирішується.
А от зі стоматологом у Липному трохи складніше. Як і з бормашиною, про котру нам розповідали. Олесь Ростисловавич каже, що обладнання дійсно є, але… із позначкою «виготовлено в СССР». Тож ніхто із сучасних стоматологів на ньому працювати не візьметься, та й людям таке лікування навряд би припало до душі.
– Але вже є попередня домовленість. У Цумані є лікар, котрий погодився у певні дні приїздити у Липне, там і поставити свою апаратуру. Тож обслуговуватиме і жителів цього села, і довколишніх, якщо буде така потреба. Але все це не так швидко. Бо спочатку треба владнати юридичні моменти, довести до толку саме приміщення, принаймні, аби воно відповідало санітарним нормам, й обладнання, очевидно, потребує вдосконалення чи ремонту, – каже Олесь Марищук.
Звісно, працюватиме стоматкабінет як приватний, хіба на лікування дитячих зубчиків та якісь екстрені патології буде часткове фінансування на державному рівні. Як, у принципі, тепер усюди.
Світлана ДУМСЬКА.
Фото Олени ЛІВІЦЬКОЇ.