І їсти готово, і вода гаряча, і за світло гроші не «жере»!
Три в одному: як натопити хату, зготувати їжу та одночасно нагріти води кількома оберемками дров, цей «місцевий кулібін» вигадав іще років 15 тому. Зараз Олександр Панасюк із с. Холоневичі Ківерцівського р-ну й сам не береться пояснювати, де воно все взялося в його голові. І «погуглити» тоді не було де, і ніхто такого не робив, бо ж усі ставили бойлера окремо на світло. Словом, саме так вийшло.
Правда, не геть саме, бо Олександр Іванович аж потім зізнався, що він довгий час заробляв гроші якраз тим, що встановлював у хатах бойлери. А потім подумав – і у власній літній кухні зробив собі диво-плиту. Сусіди дізналися – й собі, звісно, захотіли. Вже й гарні гроші за роботу пропонують. А Олександрові Івановичу й не шкода – він уже чимало таких набудував. Тепер усі разом тішаться, економлячи на електроенергії. Бо виходить чимало: якщо, наприклад, ті, в кого таке нехитре обладнання світло крутить, платять не менше 300-400 грн за місяць, то Олександр Панасюк та інші власники диво-плит – 100-150. Отака штука.
А як воно робиться, «холоневичівський кулібін» ділиться охоче й навіть без права на патент. Мовляв, майструйте на здоров’я.
– Так чи інакше, у селі плита топиться. От я й подумав… Зразу в мене була бочка, потім побачив заводського титана. Він грівся від плити. А ввечері, якщо вже не топиш і нема води, то можна натопити просто титан. У мене так у літній кухні. Зараз хату нову побудував, то теж таке зроблю. Там зовсім небагато треба дров. Та й які дрова під титан – тріски. А так – їсти варите – воно й гріється. Як роблю? Коли плита вже змурована, то дивлюся, якого треба під ту плиту радіатора варити. Тоді – дві труби на вихід. А потім уже знімаю кружки, вставляю у плиту, тоді підключаю до бойлера, – розповідає схему Олександр Панасюк, просту для майстрів, геть не зрозумілу для лузерів у справі…
А тоді додає: головне не забути клапана зривного поставити, про всяк випадок, коли буде перегрів. Але то вже – діло техніки.
Скільки таких плит у всеньких Холоневичах та довколишніх селах, майстер уже й не може порахувати.
– Ото тільки недавно 2 поставив, – пригадує.
На запитання, чи не було страшно «навпомацки» вперше робити таке у власній хаті, Олександр Панасюк раптом задумується. Каже:
– А знаєте, я ото вперше без зривного клапана робив… Але це була напіввідкрита система, за принципом заводського титана. Але тоді можна було тільки у ванній помитися. А тепер у мене вже розвилка: у ванну, кухонну мийку, словом – куди потрібно, – каже.
Матеріали для диво-плити, запевняє холоневичівський майстер, теж треба недорогі. І все – тільки звичайне: три балони, півтора метра труби, метрів зо три профілю.
Словом, недаремно один літній чоловік виніс справедливий вердикт диво-винаходу: то, мовляв, дармова гаряча вода виходить…
Тепер Олександр Панасюк планує все пов’язати у новій хаті: котел, плиту з титаном та змійовиком для опалення. Словом, воду і для душу, і для обігріву можна буде нагріти від будь-чого, що топиться.
– На електрику нічого пускати не планую, – каже, не роздумуючи. – А навіщо?
Світлана ДУМСЬКА.