Без категорії

Глухі не чують, сліпі не бачать…

3 травня на планеті відзначають Всесвітній день свободи преси. Уперше це
відбулося ще в 1992 р. із ініціативи представників
незалежної преси країн Африки, але проблема публічного
функціонування вільного слова не втрачає актуальності й для інших континентів, зокрема
– й для розміщеної в Європі України, яка перебуває на 107-ому місці!

Отже, 3 травня 1991 р. у
столиці Намібії представники незалежної преси країн Африки ухвалили
звернення до урядів держав світу: забезпечувати свободу
преси та її демократичний характер. У декларації
підкреслювалося, що найважливішою складовою частиною будь-якого демократичного
суспільства є вільна, плюралістична й незалежна преса. 1993 року Генеральна Асамблея ООН прийняла
рішення проголосити 3 травня Всесвітнім
днем преси.

На превеликий жаль, міжнародна організація «Репортери без кордонів»
оприлюднила сумні факти: скрізь спостерігається «глибоке і
тривожне» зниження поваги до свободи медіа.

Як зазначає «Громадське радіо», в багатьох країнахбули прийняті закони, які передбачають
кримінальну відповідальність за такі дії як «образа президента»,
«богохульство» чи «підтримку тероризму». В результаті – зростає само
цензура:

«Починаючи з індексу 2013 року, «Репортери без
кордонів» підраховують індикатори загального рівня порушень свободи слова
в кожному регіоні і по всьому світу. Чим вищий показник, тим гірша ситуація.
Глобальний показник знизився на 3,71% – від 3719 пунктів  торік до 3857
цього року. З 2013 року зафіксоване падіння на 13,6%. Фінляндія залишається на вершині індексу, Еритрея (180 місце) – внизу. Серед усіх європейських країн рекордне
падіння – на 29 позицій – відбулося у Польщі, яка з 18 місця опустилася на 47. Україна у
світовому рейтингу піднялася на 22 пункти і
стала 107 країною за рівнем свободи медіа».

І позиція аутсайдера для нашої держави є цілком закономірною оцінкою
зниження рівня свободи слова, насамперед, на центральному рівні, де основні ЗМІ
перебувають в руках олігархічного капіталу і виконують функцію засобів масового
впливу на людей.

На місцевому рівні картина ще похмуріша, адже відбувається цинічний
перерозподіл сфер впливу. На Волині, зокрема, упродовж року було знищено 5
періодичних друкованих ЗМІ, замість яких створюються медіа, повністю під
контролі владі та бізнесу. В результаті «реформ» навіть Волинська обласна
державна телерадіокомпанія втратила формальний статус незалежного медіа та на
правах дирекції стала повністю підконтрольною центральній владі. Наступ на
свободу слова триває не лише на організаційному рівні, але й з застосуванням
правових та фінансових механізмів. Причому, неадекватна поведінка голови
облдержадміністрації Володимира Гунчика щодо обласної громадсько-політичної
газети «Волинська газета», до завершення процесу роздержавлення одним зі
співзасновників якої залишається виконавча гілка влади, може засвідчувати:
свобода преси та нинішня влада – речі несумісні.

Володимир ДАНИЛЮК.


Малюнок із видання «Громадський простір».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *