«Зупинка Історія. Комуністичні злочини – від Катині до Лончки». Під таким гаслом Інститут національної пам’яті Республіки Польща та Генеральне консульство РП у Луцьку проводять цикл заходів, присвячених спільній пам’яті про страхітливі злочини тоталітарного більшовицького режиму щодо громадян України та Польщі під час Другої світової війни.
Презентувати проект на Волині та Рівненщині 16-17 травня ц. р. буде історик Інституту національної пам’яті, директор Бюро громадської опіки, доктор наук Анджей Завістовскі.
Зокрема, 16 травня він зустрінеться зі студентами луцької полоністики СНУ імені Лесі Українки, науковцями та журналістами.
Щодо експозиції, то організатори наголошують:
«Восени 1940 року за наказом найвищої влади Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СССР) розстріляно більше 14 тисяч польських військовополонених і майже 7500 цивільних в’язнів (разом понад 21 тисячу осіб). Цей акт геноциду названо Катинським злочином від назви місцевості Катинь біля Смоленська, де знайшли перші поховання убитих. Радянська влада послідовно заперечувала причетність до цього злочину.
В 1944-1956 роках у наслідок комуністичного терору в Польщі загинуло понад п’ятдесят тисяч чоловік, страчених на основі судових рішень, вбитих і померлих в приміщеннях Управлінь безпеки та Військової інформації, в’язницях і таборах, вбитих в бою або під час операцій «спонукання до миру». Значна частина жертв були членами руху антикомуністичного опору, який продовжував збройну боротьбу до початку п’ятдесятих років.
Їхні тіла поховано в таємних і в більшості невідомих до сьогодні місцях: на та біля кладовищ, недалеко від приміщень органів безпеки, в лісах та на військових полігонах. Для того, щоб швидше приховати сліди використовувались інколи хімічні засоби, що прискорювали розпад останків. До вісімдесятих включно ліквідовано майже усі захоронення з останками в’язнів сталінського періоду.
Сьогодні, завдяки наполегливій праці середовищ істориків та представників інших наук ми дізнались багато фактів, які не мали побачити денного світла. Жертви комуністичних злочинів, які повинні були залишитися анонімними, повертають свої лиця; останки жертв знаходяться і ідентифікуються».
Відтак, крім дебатів та обговорень під час зустрічі буде представлено фільм, знятий Інститутом національної пам’яті (реж. Конрад Старчевскі) «Гребля». Майор Херонім Декутовскі («Гребля») був одним із найвидатніших командирів солдатів польського підпілля, яке хотіло незалежності. Його останки були знайдені влітку 2012 р. у приміщеннях «Л» на військовому кладовищі на Повонзках у Варшаві серед інших жертв терору. 22 серпня 2013 р. представники його сім’ї отримали свідоцтво про смерть. 27 вересня 2015 р. був урочисто похований в Пантеоні – Мавзолеї Проклятих – Незламних на військовому кладовищі на Повонзках у Варшаві.
Наш кор.
На фото IPN RP: поховання ще одного командира АК – Зигмунда Шенгеляра («Лупашка») – на варшавському кладовищі в Повонзках, квітень 2016 р.