Онук радянського чиновника перевершив власного діда!
«Гуманітарний» віце-прем’єр-міністр Павло Розенко дав «ЦеУ» селянам: обійтися без дорогого газу, а грітися дровами. Або торфобрикетом чи вугіллям. Про кізяки урядовець не згадував, але, мабуть, залишилося лише порекомендувати людям не ходити до школи, не хворіти, не їсти, не одягатися і не вмирати!
Випещений урядовець узяв та й бовкнув: «Для жителів сільських територій перспективно у плані енергозбереження. Так, це радикальний крок… Але необхідно думати над відмовою від споживання газу».
Павло Валерійович, який із 24-річного віку перебуває на державній службі, категорично заявив: ціна газу в Україні не буде зменшуватися, а тому необхідно шукати «більш дешеві альтернативи».
Що ж, коли «демократична влада» довела вартість тисячі кубометрів блакитного палива до майже 7 тис. грн, а за тепло треба буде заплатити удвічі більше, ніж минулого опалювального сезону, то на порядок денний дійсно постає проблема спроможності більшості населення України повторити подвиг блокадного Ленінграда і банально не замерзнути.
Що люди зароблятимуть більше, то це, звичайно, утопія. І стипендії не зростуть. І пенсії не «погрубшають». Значить, треба дедалі тугіше затягувати пасок, аж доки він не скоротиться до величини зашморгу.
Бо щоб зекономити на шкільному приладді, варто сказати, аби сільські діти взагалі не ходили до школи, тим паче, що навчальний рік уже фактично закінчився, а підручників для семикласників досі немає. Найоптимальніший варіант – не хворіти. Хороший стан здоров’я допоможе громадянам заощадити значні гроші на пігулках. Якщо хтось мріє про шубу чи нові чоботи на зиму, варто також замислитися над доцільністю таких ілюзій. Куфайка ще з часів війни зігріла не одне холодне тіло, а надійність та практичність постолів пам’ятають ще в багатьох поліських селах.
Найголовніше – не помирати! Як мінімум, із двох причин. По-перше, витрати на поховання нині складають не одну тисячу гривень. По-друге, варто таки дочекатися, поки подібна владна публіка раз і назавжди зникне з Печерських пагорбів і перебереться в село, де копатиме грядки, садитиме картоплю, заготовлятиме дрова в лісі і міситиме болото дорогою до аптеки…
Бо вони вчорашніми теж не бувають: Павло Розенко – онук заступника Голови Держплану УРСР, заступника Голови Ради Міністрів УРСР Петра Розенка. А яблуко від яблуні…
Володимир ДАНИЛЮК.