Головний свободівець Волині. Він же – перша скрипка у фракції цієї партії в обласній раді, що фактично діє в опозиції. Розмовляємо у переддень чергової сесії: Анатолій Вітів – як завше відвертий і відповідає навіть на незручні запитання. Якби місцеві вибори відбулися сьогодні?.. Чи буде волинська «Свобода» боротися за 23-й округ? І для чого перед сесією Анатолій Вітів зустрічався із «першим номером «Солідарності» Володимиром Гунчиком?
– Анатолію Миколайовичу, питання номер один цієї сесії – погодження надр у користування для КП «Волиньприродоресурс». Депутат Володимир Бондар («Солідарність») вважає, що мета сесії – закріпити контроль над надрами. Мовляв, для цього і відтермінували засідання із 12 до 19 травня (щоб витримати вимоги законодавства щодо оприлюднення проекту рішення). Що скажете?
– Не погоджуюся. Сесію відтермінували, щоб депутати мали можливість розібратися в бюджеті. Ми розподіляємо вільні лишки, даємо гроші на програми. Це основне. Я не хочу, щоб бюджети приймалися, як у часи Януковича, коли депутати ні в чому не орієнтувалися, а голосували, бо так сказав голова облдержадміністрації. Я хочу, щоб депутати впливали на поділ коштів, вони ж знають ситуацію в кожному окрузі. Ми насправді ділимо не наші гроші, а гроші громади. Звісно, «Волиньприродоресурс» – це тема, яка давно назріла. Треба приймати рішення. Ситуація на Волині з видобутком відома. Держава не чинить жодних кроків. Такий стан справ вигідний для розбудови корупційних схем на найвищому рівні. Це ж наша, волинська, спроба узаконити хоча б якось ці процеси і дати можливість громаді отримувати з того користь. Я не розумію позиції Володимира Бондаря: перший, хто ініціював створення комунального підприємства для легалізації видобутку бурштину, – голова облдержадміністрації. Я вчора мав зустріч із Володимиром Гунчиком, задав йому питання: «Ви весь час агітували, нарешті мене переконали. І тут даєте задню… Баба Яга проти чи як?».
– До речі, на комісії ви розкритикували облдержадміністрацію за непрозорий розподіл вільних лишків. Нібито кошти на шкільні автобуси виділяють «під свої райони». Той же Володимир Гунчик на оперативці назвав це нісенітницею.
– Йдеться не тільки про шкільні автобуси. Хоча ми ж розуміємо, які автобуси будуть купуватися: «Богдани» звичайно! Як це назвати: лобіювання інтересів свого заводу? Я «за» розподіл не з огляду на прихильність до тієї чи іншої ради, а відповідно до потреб громади. Це має бути прозоро: на сесії облради, вислухавши думку Камінь-Каширського р-ну, Любомльського, Ратнівського… І де найбільша потреба, тим виділяти автобуса. А робити це, сидячи в кабінеті, і тому, що до тебе зайшов однопартієць, – неправильно. Зробимо все для прозорого поділу. У принципі можна говорити, що голова облдержадміністрації погоджується на такий варіант. Не має бути доброго району і поганого. І левову частку грошей спрямовувати, скажімо, в Луцький район, де в Маяках живе половина еліти області, – неправильно, правда?
– Однозначно. Цікава ваша думка щодо нового Закону «Про держслужбу». Чи повинні чиновники зробити вибір між посадою і мандатом? До речі, такі люди є серед волинських свободівців?
– Нема таких, бо коли партія не пройшла в парламент, то автоматично всіх представників вивела з влади. І це по-європейськи. Ми пішли в опозицію. Мені не соромно за тих 4-х голів райдержадміністрацій, які до того моменту працювали на Волині. Дотепер люди позитивно відгукуються. Це наші золоті кадри. Є закон: поганий чи добрий, а ми його маємо виконувати. І голова облдержадміністрації, і керівники районних адміністрацій, які є депутатами, теж. Бо інакше буде, як із призначенням Луценка, коли під одну людину змінювали закон. Ми не побудуємо Європу в Україні з такими підходами.
– Якби місцеві вибори були сьогодні, «Свобода» б зайшла в облраду?
– Однозначно. І навіть мала б більше депутатів. Ми не учасники корупційних схем і навпаки боремося з проявами корупції в облраді.
– Разом із тими, хто сьогодні у владі, ви стояли на площах під час Революції гідності. У вас нема відчуття реваншу тієї системи, проти якої повстали люди?
– На місцевому рівні складно говорити. Це більш господарське питання. Тут не прийшли до влади представники Партії регіонів. А на рівні держави – тотально повертається Партія регіонів. Візьмемо списки БПП у парламенті: там багато людей, які голосували за закони 16 січня. Революція – це не момент, це – процес. Вона триває. Завершиться тоді, коли ми змінимо систему влади, а поки ми змінили обличчя. Яка різниця, що замість Азарова був Яценюк? Сам говорив, що він учень Азарова і втілював його ідеї. А що втілює зараз Гройсман? Те саме. Всі ті ж реформи: оптимізація медицини, оптимізація освіти… Це ж насправді скорочення шкіл, медзакладів. Але слово яке гарне: оптимізація! Про долю учня чи вчителя ніхто не думає. Малюють у кабінеті, що дитина має їхати в оту школу. А ви проходили той шлях? Як правило, ні. А там дороги не існує! У нас навіть добрими дорогами не їздять автобуси, як, скажімо, «Луцьк – Нововолинськ – Литовеж» їде тільки до Нововолинська, а до Литовежа вже ні, бо перевізник не хоче. Влада виявилася слабенькою, змусити не може, а страждають люди.
– Чому «Свобода» підтримала Ігоря Палицю на голову представницького органу влади?
– У мене запитання до волинян: чому вони підтримували УКРОП на виборах? Вони їм дали найбільшу фракцію. Такий вибір волинян. Чому запитання до нас? Ми за розвиток краю. Не хотів, щоб голова ради «лежав під адміністрацією», як Войтович чи Вітер. Я хотів, щоб голова зайняв самостійну позицію. Ну, й зайняв.
– Свободівці боротимуться за 23-й «єремеєвський» округ, де 17 липня – вибори нардепа?
– Звісно.
– Про особисте. Коли в Анатолієві Вітіві «народився націоналіст»?
– Я в націоналістичному русі з 1988-го з перших мітингів і є засновником партії «Свобода». Тоді семеро людей, зокрема і я, поставили за мету побудувати загальноукраїнську партію. Цей амбітний план ми втілили в життя 1991-го. Партія – інструмент для втілення певних ідей. Так, як журналістам, щоб писати, треба ручка чи комп’ютер, так політикові треба політична влада. В класичному варіанті у нас партій нема, тільки проекти, щоб зайти в парламент.
– Під час місцевих виборів у переліку волинських обранців було двоє людей, які не мали вищої освіти. Це ви і Леонід Стефанович, керівник «Житлобуд-2». Що можете відповісти тим недругам, які люблять цим докоряти?
– Насправді, диплом не завжди відображає розум. Рональд Рейган, наприклад, не мав вищої освіти. Чи Лех Валенса. І нічого. Хто докоряє, хай запросить мене на дискусію – поговоримо.
– Із ким із колег-депутатів Анатолій Вітів готовий піти у розвідку?
– Ми команда. Свободівці – це моноліт. Тому – абсолютно з кожним. У нас, як у бджолиних сотах, кожен депутат виконує свою функцію.
Розмовляла Олена ЛІВІЦЬКА.
Фото автора.