13-річна дівчина стала зіркою села, але мріє про світові вершини.
У Катрусі Москалюк із Луцького р-ну нема впливових лобі, та й батьки – не олігархи. Тато – староста у церкві, мама – техпрацівниця у школі. Та це не завадило, навпаки – підштовхнуло дитину до розуміння: «Моя доля – в моїх руках». А цілеспрямованість, поєднана з талантом, зробили з дівчинки справжню зірку села Веселого.
– Мій сценічний дебют припав на роки відвідування дитсадка. Серйозно ж займатися музикою почала десь у класі другому-третьому. Тоді разом із учителькою музики Іриною Ярославівною Тарасюк ми йшли на районні та обласні фестивалі. А призові місця у «Срібних дзвіночках», «З Кобзарем у серці», «Щасливому дитинстві» підтверджували: все робимо правильно, – каже дівчина.
Паралельно з тим Катруся добре навчалася. Крім «співочих» перемог, здобувала призові місця в літературному конкурсі ім. Петра Яцика, в олімпіаді з географії. Цього навчального року отримала третє місце на районному рівні, друге – у міжшкільних змаганнях. Словом, жоден з останніх шести літ не минав без грамот і дипломів.
Маючи неабияке навантаження, Катруся встигає у церковному хорі співати. А два роки тому дівчина вирішила займатися в іще одному напрямку – опанувати гру на гітарі.
– Чому не ударні чи клавішні? Бо щоразу, як слухала по телебаченню мелодику струн, мріяла: от би собі так навчитися!.. – пригадує дівчина.
Оскільки мрія п’ятикласниці могла швидко розвіятися, то азів «гітарного мистецтва» вчителька музики навчала на своєму інструменті. Далі Катруся перебирала струни, позичені в сусідів. А коли «тест на витривалість» було пройдено, батьки подарували дівчині нову гітару. Не геть, правда, нову (бо надто дорого), але в хорошому стані.
– Я навчаюся у селі Веселому, а найближча музична школа – в Торчині. Та мені не важко чотири рази на тиждень їздити на заняття. Іноді, – не хоче лукавити Катруся, – буває ліньки. Але я розумію: треба. Тому своє «не хочу» ховаю подалі.
Успіх у талановитої дитини не забарився. Спершу, щоправда, це були мелодії на дві-три ноти. Але, сміється дівчина, так ними гордилася! Під час виконання перед рідними та друзями так раділа! Мама іноді аж казала жартома: «Від твого брень-брень-брень мої нервові струни лопнуть».
– Зате нині завдяки викладачці Олені Леонідівні Сасюк я виступала у школі, виконуючи вчителям «Вальс», у сільському Будинку культури глядачі аплодували виконанню під гітару «Польки», «Прелюдії», «Тетяниному дню», – зізнається 13-річна артистка.
Хоча… чому тільки «артистка»? За вміння долати труднощі й досягати успіху Катерину Москалюк обрали у Веселому президентом. Поки що тільки шкільним. Але – все ж іще попереду!
– Стати президентом України я щось ніколи й не думала, – щиро каже Катруся. – Більше подобаються професії дизайнера, вчителя, лікаря. Останнім часом задумуюся над кар’єрою артиста. Бо хотілося б світу побачити, Волинь у світі прославити. Але для того – і я це розумію – треба постійно над собою працювати, щоб крок за кроком підніматися до найвищих вершин.
Оксана БУБЕНЩИКОВА.
На фото автора: Катерина Москалюк.